Британські вчені нарешті з’ясували головну таємницю Стоунхенджа
Група британських та австралійських геологів зробила унікальне відкриття, яке змінює уявлення про одну з найзагадковіших доісторичних пам’яток. Виявилося, що 6-тонний вівтарний камінь, що знаходиться у центрі Стоунхенджа, був доставлений з північної частини Шотландії, і ця відстань сягає майже 700 км! Це значно більше, ніж вважалося раніше.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature. У інтерв’ю ВВС професор Нік Пірс з Аберістійського університету поділився враженнями від отриманих даних: геологи були вражені, дізнавшись про північно-східне походження каменю.
Загадка походження каменю
Відомо, що найбільше каміння, що становить основну частину Стоунхенджа, вагою 20-30 тонн було добуто в 30 км від пам’ятника. Найбільш відомий, як «блакитний» камінь, привозили з пагорбів Преселі, що у Уельсі, які знаходяться в 225 км від Стоунхенджа. Раніше вважалося, що вівтарний камінь також походить з Уельсу, але нові дослідження показали, що він не схожий на каміння з пагорбів Преселі.
Для аналізу зразка породи вчені залучили аспіранта Ентоні Кларка. Використовуючи сучасне обладнання, він встановив, що порода складається з пресованих зерен, кожне з яких має унікальні хімічні характеристики та вік. Це схоже на ідентифікацію за «відбитком пальця» або ДНК.
Гіпотези про транспортування
Тепер залишається відкрите питання: як саме вівтарний камінь був доставлений до Стоунхенджа? Тут існує щонайменше дві гіпотези. Одна з них говорить про те, що камінь міг бути перенесений льодом під час останнього льодовикового періоду. Проте дослідники вважають цю версію маловірогідною. Вона не узгоджується із відомими схемами руху льодовиків у стоунхенджівському регіоні, а також немає доказів того, що південь Англії був вкритий льодовиком в той час.
Це відкриття ще раз підкреслює, наскільки загадковою є історія Стоунхенджа, і як багато ще потрібно дізнатися про наші предки та їхні грандіозні проекти. Інтерес до пам’ятника зростає, адже кожне нове відкриття приносить нові питання і можливості для досліджень у майбутньому.