Цей вид птахів встановив абсолютний рекорд за максимальною зафіксованою висотою польоту серед усіх пернатих.
Згідно з даними американського еволюційного біолога Скотта Треверса з Ратгерського університету, кілька видів птахів освоїли політ у розрідженому гірському повітрі, але найвищу планку тримає гриф Руппеля, про це пише Forbes.
Гриф Руппеля
Цей сип плямистий піднімається вище за всіх: птах зіткнувся з пасажирським літаком над Західною Африкою на висоті приблизно 11 000 метрів, що перевищує крейсерську позначку багатьох авіалайнерів. Унікальна будова гемоглобіну дозволяє йому максимально засвоювати кисень, а польотові техніки з використанням термальних потоків знижують навантаження на мускулатуру.
Гуска гірська
Під час міграцій через Гімалаї ці гуски перетинають навіть Еверест, ступаючи крилами над позначкою 8 200 метрів. Їхні легені та м’язи пристосовані до низького тиску та дефіциту кисню, тож вони не просто ширяють — активно махають крилами.
Галка альпійська
Мешканка високогір’я Європи, Північної Африки й Азії, ця галка регулярно долає 7 000 метрів. Її міцні, загнуті крила й маневрений стиль польоту допомагають використовувати будь-які висхідні потоки над крутими схилами.
Лебідь-кликун
Потужні мігранти можуть підніматися до 7 000 метрів під час проліту з Європи в Азію. Їхні великі крила та обтічні тіла — у поєднанні з V-подібними формаціями — забезпечують високу аеродинамічну ефективність.
Орел степовий
На відкритих просторах Центральної Азії цей хижак користується термальними потоками, щоб без зайвих зусиль досягати значних висот. Широкі крила й гострий зір дозволяють йому помічати здобич із великої відстані.
Ягнятник
Відомий як кістко-дробильник, цей птах живе в гірських районах від Європи до Гімалаїв і піднімається до 7 000 метрів. Він кидає кістки з висоти, аби розбити їх і дістатися до цінного кісткового мозку.
Журавель степовий
Незважаючи на порівняно невеликі розміри, ці журавлі під час щорічних перельотів через Гімалаї долають 7 300 метрів. Вони витримують низькі температури, сильні вітри й дефіцит кисню, подорожуючи зграями з міцними сімейними зв’язками.
Науковці продовжують досліджувати цих висотних рекордсменів, адже в їхніх легенях, м’язах і стратегіях польоту приховані відповіді на питання про межі життєстійкості у екстремальних умовах.