Прізвища, які давали нужденним українцям в давнину: перевірте своє у списку

Як правило,бідні або неграмотні українці в давнину не мали власних прізвищ. Однак після реформ у Російській імперії почали їх отримувати. Ще б пак, відсутність прізвищ у селян і простих людей була великою перепоною для системи реєстрацій, податків і мобілізацій.

Про це повідомляє генеалогічний ресурс “Рідні”.

Дійсно, надання прізвищ бідним або нужденним людям стало свого часу частиною процесу адміністративної реорганізації та модернізації суспільства. Це відбувалося не без впливу місцевих властей чи церковних установ.

Читайте також: Як виглядали прізвища українських багатіїв минулого: перевірте своє у списку

При цьому існували певні тенденції у виборі прізвищ для нужденних, або бідним як церковна миша людям.

Наприклад, бідні українці часто отримували прізвище, яке вказувало на місце їхнього походження або проживання.

Це могли бути:

• Черкащук — від Черкаси;
• Київський — від Київ;
• Львівський — від Львова;
• Полтавченко — від Полтави.

Іноді прізвища ставали “зменшеною” формою місцевих назв, що вказувало на походження, наприклад, Селянчук або Хуторянко.

А ось селяни, які працювали на землі, отримували прізвища, які вказували на їхнє заняття землеробством:

• Жнивник — для людини, яка збирала врожай;
• Орач — для того, хто обробляв землю;
• Гречаник — для того, хто вирощував гречку.

Однак найчастіше прізвища українцям в давнину давалися на основі життєвих обставин людини або її соціального стану.

Ось перелік прізвищ, які могли позначати фінансовий стан, бідність або тяжку працю:

• Бідняк — для тих, хто жив у злиднях або в умовах бідності;
• Босенко, Босій, Босак – ті, хто ходили босими та не мали взуття;
• Голодний — вказувало на нестатки, на голодне існування;
• Голик, Голиш, Голяк – це прізвище могли давати зовсім бідній людині;
• Гета, Гетало, Гетенко – так називали людей зі старою та змученою худобою;
• Бурлаками називали тих, у кого нічого не було — безпритульних, безземельних, безрідних, вічних наймитів;
• Виживець — це могли бути прізвища людей, які часто переживали важкі часи і змушені були шукати будь-які способи для виживання;
• Дерновий – тобто дуже бідний, той, що живе у землянці, вкритій дерном;
• Жебрак — також знімало акцент на низький соціальний статус;
• Капара — походить від слова “капарити”, тобто жити убого, у злиднях;
• Кубрак, Кубраков – так називали людей, яким сильно не поталанило по життю;
• Нетяга — так у давнину називали козацьку голоту;
• Нужденко – від слова нужда, той, що живе у злиднях;
• Нечволод — це прізвище отримували колись заможні, але збіднілі люди, які втратили майно;
• Сіряк — згідно з народним трактуванням, “сіряк” означає бідняк, людина, яка носила просте сіре вбрання.

Усі ці прізвища не тільки відображали соціальні, культурні й економічні реалії того часу, але й мали вплив на формування колективної ідентичності.

Читайте також: Українські прізвища, які вказують на відлуння чужих імперій: перевірте своє у списку

Вони ставали частиною родової історії, яка, хоч і часто була обумовлена обставинами, могла надавати певну гідність або, навпаки, утримувати людину в межах її соціального статусу.