Полярники записали загадкові звуки морського леопарда: унікальний акустичний запис розкриває таємниці тварини (відео)

​Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” нещодавно зафіксували унікальне явище: спів морського леопарда. Спостереження та записи їхніх звуків допомагають науковцям краще зрозуміти екологію та поведінку цих тварин.​

Про це повідомляє Національний арктичний науковий центр.

Морський леопард (Hydrurga leptonyx) — один із найнебезпечніших хижаків Антарктики, який не має природних ворогів, крім косаток. Він полює на пінгвінів, інших тюленів, кальмарів, рибу, а з представниками свого виду взаємодіє лише в період спарювання.

Що стосується “співу” морського леопарда, то це явище унікальне, так як представники даного виду тварин ведуть самотній спосіб життя.

Однак вчені на сьогоднішній день знають як мінімум про три типи звуків, що видають морські леопарди:

• низькочастотні гуркоти – для комунікації на великих відстанях;
• високі свисти та трелі – можливі сигнали для залучення партнерів;
• пульсуючі звуки – можуть використовуватися для позначення території або соціальних взаємодій.

Раніше українські полярники вже ділилися відео з морськими леопардами, зокрема, показуючи, як ці тварини відпочивають на крижинах або полюють на пінгвінів.

А відносно нещодавно вдалось записати у чудовій якості 18 хвилин безперервних співів самця морського леопарда. За словами біолога Вадима Ткаченка, записані звуки леопардів – низькочастотні, всі в діапазоні від 0,12 до 0,28 кГц.

“Судячи з гучності та тиску звука, тварина перебувала в безпосередній близькості до рекордера й співами показувала свої територіальні претензії до людей”, — йдеться у повідомленні Національного антарктичного наукового центру.

Дійсно, ці тварини співають насамперед для того, щоб позначити свою територію та привабити самиць.

“Розшифровка запису показала, що окремі сигнали складені у дві фрази, які виконуються по черзі. Ми ідентифікували низьку та високу подвійні трелі, низьку одинарну трель, а також гук з низькою одинарною треллю. Всі ці сигнали є у візуалізації”, — каже біологиня НАНЦ Оксана Савенко.

Цей запис має велику наукову цінність, адже спостерігати за морськими леопардами регулярно досить важко, а їхні появи часто непередбачувані. Тому українські вчені використовують різні методи збору інформації, зокрема і акустичні дослідження.

До речі, як пояснюють у Центрі, пасивний моніторинг допомагає вивчати чисельність і переміщення цих тварин у різні сезони, а спеціалізовані звукові записи дозволяють отримати детальніші дані про їхню поведінку, екологічні особливості та адаптацію до життя у водному середовищі.