Вчені розповіли, чому сайка, чи полярна трісочка має вирішальне значення для виживання тюленів, моржів, білух і навіть птахів в Арктиці. І чому кліматичні зміни можуть поставити під загрозу не лише її популяцію, а й баланс усього життя на краю планети.
Про невидимий “фундамент” усієї арктичної екосистеми пише видання YSTNews.
Отож, сайка, чи полярна трісочка, – сірий кардинал Арктики. Ще б пак, у заручниках у дрібної непоказної рибки всі жителі Півночі: від милих тюленів до могутніх білих ведмедів. А все тому, що без неї життя на полюсі не могло б існувати зовсім.
Саме полярна тріска (Boreogadus saida) є основним компонентом харчового ланцюга в цьому регіоні. А все тому, що у мертвенно-порожніх водах крайнього полюса лише косяки сайки нагадують про те, що життя під кригою є.
Boreogadus saida, відомий як полярна тріска або арктична тріска, є рибою родини тріскових (Gadidae), тісно пов’язаною з істинними трісками (Gadus). Вона має струнке тіло, глибоко роздвоєний хвіст, виступаючий рот і невеликий вусик на підборідді. Забарвлення сріблясте з коричневими плямами. Середня довжина становить близько 25 см, максимальна — до 40 см.
Полярна тріска має циркумполярне поширення, зустрічається в арктичних морях біля берегів Росії, Аляски, Канади та Ґренландії. Вона мешкає на глибинах від 0 до 1383 м, зазвичай до 400 м, при температурах від -2°C до 8°C.
Сайка – необхідна проміжна ланка між планктоном та хижаками: вона переносить близько 70% енергії для наступних ступенів харчової піраміди . Без неї кругообіг речовин на Північному полюсі просто не відбувся б.
До речі, вчені порівняли молекулярний склад плазми крові риб помірних широт та полярної сайки і з’ясувалося, що кров жителів півночі містить у кілька разів більше іонів солі, ніж у інших видів.
Також у крові цих риб було виявлено глікопротеїни – речовини, що захищають мембрану клітин та перешкоджають утворенню кристаликів льоду. Адже для живих організмів страшний не сам холод, а лід, який утворюється всередині судин і в крові. Вода, розширюючись під час замерзання, буквально розриває клітини зсередини. Глікопротеїни працюють як антифриз: вони чіпляються за крихітні крижинки і пригнічують їх зростання.
Отож, щоб система працювала як слід, у тілі сайки концентрація білків-антифрізів та солей повинна бути високою завжди . Тому нирки тріска працюють «гірше», ніж у риб помірного клімату. Це робить їх ідеальними жителями полюса, але дуже вразливими до коливань умов середовища. Дорослі рибки погано переносять підвищення температури, а при +14 ° С взагалі отримують тепловий удар.
Але ще гірше тепло діє на ікру. Нерестяться сайки взимку, коли на північному полюсі найхолодніше. Одна самка метає до 21 000 ікринок. при температурі від −2 до +1,5°С молодь почувається добре. Але при відмітці всього +3 ° С у мальків відзначаються різні вади розвитку і збільшується кількість ембріонів, що завмерли.
Таким чином, зміни клімату та зменшення площі морського льоду можуть негативно впливати на популяцію полярної тріски, що, своєю чергою, вплине на всю екосистему Арктики.
Київстар оголосив про зміни в умовах популярного тарифного плану. Дізнайтеся, що змінилося та як це…
Прізвище — це не лише формальність у документах, а справжній слід з минулого, що може…
Vodafone забезпечив поліцію доступом до даних, що дозволить швидше знаходити людей у екстрених ситуаціях.
У неділю, 27 липня 2025 року, на Землі очікується магнітна буря високої сили. Згідно з…
На дні колишнього Каховського водосховища виявлені небезпечні забруднення, які можуть мати негативний вплив на рослини…
Дізнайтеся, чому ваш смартфон розряджається вночі та знайдіть ефективні способи для вирішення цієї проблеми.