Науковці реконструювали зовнішність раба Йосипа, який жив у Перу у XVIII столітті

Археологи та антропологи представили унікальну реконструкцію зовнішності раба африканського походження, який жив наприкінці XVIII століття у Перу. Цей проєкт став частиною ширшої ініціативи з дослідження й збереження історії рабства в регіоні, повідомляє акаунт world_of_archeology в Instagram.

Хоча справжнє ім’я чоловіка залишилося невідомим — у наукових записах його позначено як «Поховання №29» — дослідники вирішили дати йому ім’я Йосип, аби персоніфікувати історію та зробити її ближчою для нащадків.

Знахідка на старій фермі

Останки чоловіка віком 30–35 років виявили під час археологічних розкопок на території колишньої ферми Кебрада, розташованої в провінції Каньєте, що на південь від столиці Перу — Ліми. У XVIII–XIX століттях ця земля належала монахам Ордену Камілліанців, яких ще називали «Батьками доброї смерті». Раби африканського походження, які належали Ордену, працювали на сільськогосподарських угіддях, а після смерті їх ховали поруч із місцевою церквою.

Саме на цьому забутому цвинтарі нещодавно провели розкопки. Сучасна громада Кебради, серед якої є нащадки тих самих поневолених людей, вирішила передати частину землі під створення музею, присвяченого пам’яті їхніх предків.

Як відтворили зовнішність Йосипа

Зовнішність чоловіка вдалося реконструювати завдяки технології фотограмметрії. Науковці створили тривимірну цифрову модель черепа, після чого спеціалісти з реконструкції зовнішності відновили риси обличчя — включно з формою носа, вилиць, губ і загальної будови голови. Експерти вважають, що ця робота — одна з перших візуальних реконструкцій раба африканського походження в історії Перу.

Результат став частиною віртуального музею Сан-Луїс-де-Каньєте, присвяченого афро-перуанській спадщині. У ньому представлені цифрові портрети, археологічні знахідки, документальні свідчення та ілюстрації, що дають змогу глибше усвідомити реалії колоніального рабства та його вплив на сучасне перуанське суспільство.

Значення відкриття

Проєкт має не лише наукову, а й соціальну цінність. Він дає голос тим, хто протягом століть був забутий, і допомагає сучасникам краще зрозуміти історичну правду. Відтворення обличчя Йосипа — це нагадування про людську гідність і пам’ять, яку не стерли ані час, ані несправедливість.

Вам також може бути цікаво:

• Українців обманюють про вік Києва: історик розсекретив справжню дату заснування столиці
• Дивні радіосигнали з-під льодів Антарктиди зафіксували вчені
• В Єгипті знайшли унікальну гробницю з рештками 11 осіб і дивовижними прикрасами віком 4000 років