Люди мають звичку чіпати своє обличчя набагато більше, ніж можна було б подумати. Зокрема, дослідження вчених з Ізраїлю виявило, що людина наодинці проводить приблизно 25% свого часу, тримаючи руки в районі носа. Цікаво, що ця звичка, у яку ми входимо самі, має коріння, що сягає часів наших предків – мавп.
Спеціалісти відзначили, що незважаючи на рекомендації медиків, які попереджають про небезпеку таких дотиків, люди продовжують це робити. Згідно з дослідженням, опублікованим в Philosophical Transactions of the Royal Society B, причиною можуть бути інстинкти, що залишилися від наших родичів – приматів.
Також цікаво: Кішки можуть розуміти людську мову краще, ніж ми думали: вражаючі результати нового дослідження
Як зазначають вчені, люди, подібно до інших приматів, часто взаємодіють із запахами. “Наші дотики до обличчя можуть бути пов’язані з прагненням відчути запах своїх рук”, – стверджують вони. Це явище спостерігається і у горил, орангутанів, та шимпанзе, які постійно чіпають свої морди.
Запахи грають критично важливу роль у соціальних зв’язках серед приматів, до яких належать і люди. Проте в умовах вірусних захворювань важливо навчитися контролювати ці природні інстинкти. Тим більше, що дотик до обличчя може сприяти поширенню вірусних інфекцій.
Отже, вчені висловлюють сподівання, що, розуміючи природу своєї поведінки, люди зможуть більш свідомо ставитися до своїх дій та знизити ризик зараження.
Читайте також: Чому собаки облизують людей: вчені розкривають таємниці їх поведінки
На місці Каховського водосховища восстанавливается природа: з'явився найбільший у Європі ліс і повернувся осетер. Учені…
Дізнайтеся, чому смартфони перегріваються і як це впливає на їх акумулятор та продуктивність.
У неділю, 8 вересня, жителі Азії, Європи та Африки зможуть спостерігати "кривавий місяць" під час…
Lifecell презентував нову послугу для абонентів. Дізнайтеся про вартість та способи підключення.
За даними MeteoAgent, у суботу, 6 вересня 2025 року, на Землі прогнозується геомагнітний шторм середньої…
Біля узбережжя Шотландії волонтер знайшов тисячолітній перстень, який змінює уявлення про історичні торгові зв'язки регіону.