Людська мова в її нинішньому вигляді з’явилася приблизно 150 тисяч років тому, однак еволюція мов триває й досі. Під впливом історичних подій, контактів між народами та культурних змін говори розгалужуються, збагачуються запозиченнями та утворюють нові самостійні системи. Нині у світі налічують тисячі унікальних мов – від давніх і вкорінених до зовсім молодих, пишуть в IFL-Science.
Наймолодша офіційна мова
Якщо враховувати лише ті мови, що мають державне визнання, то лідером за «молодістю» є африкаанс. Він сформувався в XVII столітті в Південній Африці, коли голландські колоністи (бури) почали оселятися на континенті. Спрощуючи рідну голландську, року за роком мовці запозичували лексику й граматичні зразки від корінних жителів, інших європейців та азійських рабів. Зрештою утворився гібрид, що суттєво відрізнявся від оригінальної голландщини XVII століття. Письмові зразки африкаанс з’явилися в 1860-х роках, а вже 1875-го виникло товариство прихильників відокремленої мови. У 1925 році Південна Африка офіційно визнала африкаанс самостійною мовою (а не діалектом) та надала їй статус однієї з державно вживаних. Сьогодні нею користуються близько 9–10 мільйонів людей.
Наймолодша живуча мова без офіційного статусу
Якщо ж говорити про найсвіжіші живі мови загалом, то вчені виокремлюють «Лайт Вальпірі» (Light Warlpiri). Цей креоль зародився в останні 40–50 років у селі Ладжаману на Північній території Австралії. У ньому поєднується англійська лексика та елементи місцевих австралійських мов. Сьогодні «Лайт Вальпірі» використовують близько 350 осіб, і вона вже набула власної граматичної структури, ставши рідною для кількох поколінь мешканців Ладжаману.
Отже, мовний світ продовжує змінюватися: навіть там, де здавалося б усе встановлено, з’являються нові кодекси спілкування, що відображають історію, культуру й унікальний досвід їхніх носіїв.