Хто найбагатший українець в історії України: маловідомий факт

Мало хто знає, але найбагатшим українцем в історії був не сучасний олігарх із телевізійних екранів, а князь XVI століття — Василь-Костянтин Острозький. Про це розповів історик Олександр Алфьоров, відкривши факт, який перевертає уявлення про справжнє багатство на українських землях, пише Главред.

Нащадок легендарного полководця Костянтина Острозького, який неодноразово перемагав московське військо, князь Василь-Костянтин успадкував не лише вплив, а й величезні маєтки. За словами історика, він володів 80 містами, 40 замками й понад 2700 селами. Його щорічний дохід становив близько 19 мільйонів злотих — це понад 50 тонн золота на рік, сума, що вражає навіть за мірками XXI століття.

Та Острозький був не лише феодалом і політиком, а й меценатом. Він активно інвестував у науку, освіту та культуру. Саме завдяки його підтримці з’явилася Острозька академія — перший вищий навчальний заклад на українських землях, який став осередком православної освіти в часи, коли Польща активно просувала католицизм.

Крім того, при сприянні князя була надрукована перша повна церковнослов’янська Біблія — відома як Острозька. Вона стала символом духовної незалежності українців.

Таким чином, Василь-Костянтин Острозький не просто увійшов в історію як найбагатший українець, а й залишив слід як захисник національної культури та мови — особистість, яка поєднала силу, розум і щедрість у складний період для українських земель.

Історичний контекст: епоха, коли Україна мала своїх мільярдерів

Щоб зрозуміти масштаб постаті Василя-Костянтина Острозького, варто згадати, що XVI століття було часом глибоких трансформацій у Європі. Саме тоді на заході формувалися потужні фінансові династії — Медічі у Флоренції, Фуггери у Священній Римській імперії. На цьому тлі Острозькі були східноєвропейським феноменом — українським аналогом цих європейських магнатів.

Їхні маєтки простягалися на сотні кілометрів — від Волині до Поділля. За масштабом володінь і рівнем доходів династія не поступалася ані польським Радзивілам, ані чеським Рожмбергам. Володіння князя Острозького давали йому змогу утримувати власні війська, дипломатів, школи та друкарні — фактично створивши автономну “державу в державі”.

Острозька академія — український Гарвард XVI століття

Створена у 1576 році, Острозька академія стала першим вищим навчальним закладом у Східній Європі, де навчалися українською, грецькою, латинською та старослов’янською мовами.
Викладали тут видатні гуманісти й богослови, серед яких — Герасим Смотрицький, Клірик Острозький, Кирило Лукаріс, а серед випускників — автор «Граматики» Мелетій Смотрицький, що стала основою церковнослов’янської мови для всього православного світу.

Цікаво, що за рівнем освіченості та технічного забезпечення друкарні Острозької академії порівнювалися з Краківським університетом і Падуаною, що підтверджує її статус європейського центру науки того часу.

Острозька Біблія — технологічне диво XVI століття

Надрукована у 1581 році, Острозька Біблія стала першим повним перекладом Святого Письма церковнослов’янською мовою. Для її створення князь запросив найкращих фахівців із перекладу грецьких і єврейських текстів, а також фінансував виготовлення унікальних шрифтів.

Цей проєкт був не лише релігійним, а й інтелектуальним викликом Заходу, де католицька церква тоді мала монополію на друк Біблії. Саме тому історики називають Острозького “батьком українського Ренесансу”.

Вплив і спадок

Після смерті князя у 1608 році його статки й володіння розділили спадкоємці, а деякі землі згодом відійшли до польських магнатів. Проте пам’ять про Острозького залишилася в культурі:

• його ім’я носить Національний університет “Острозька академія”, відроджений у 1990-х;

• у самому Острозі діє музей друкарства та книгодрукування XVI століття;

• а історики називають його діяльність «одним із перших прикладів українського просвітництва».

Цікаво знати

• За підрахунками істориків, якщо перевести його статки у сучасні гроші, то Острозький міг би увійти до списку Forbes із капіталом понад $20 млрд.

• Він мав настільки велику бібліотеку, що її частину згодом вивозили до Кракова, Києва та навіть Москви.

• Друкарня Острозького видавала не лише релігійні тексти, а й гуманістичні трактати, хроніки та філософські праці, що робить її першою повноцінною видавничою платформою в історії України.

Як результат, Василь-Костянтин Острозький був не просто “українським Ротшильдом XVI століття”, а державотворцем у добу, коли держави ще не існувало, і символом того, що українська шляхта могла бути не лише заможною, а й просвітницькою, далекоглядною та науково орієнтованою.

Вам також може бути цікаво:

• Розкрито другу назву Дніпра: історик розповів, яку назву річка мала спочатку
• Яка перша назва Харкова та як насправді місто називалося раніше: історик розкрив секрет
• Українців обманюють про вік Києва: історик розсекретив справжню дату заснування столиці