Хто і коли створив «російську» мову: 200 років маніпуляцій і українське коріння

За підрахунками дослідників, сучасна «російська» мова не є спадкоємицею тисячоліття давнини, а штучною конструкцією, розробленою у XVIII–XIX століттях. Саме такою гучною заявою ділиться Акім Галімов, засновник проєкту «Реальна історія» та продюсер 1+1 media, у своєму відео на YouTube.

Міф про «велику та могутню» спадщину

Кремлівська пропаганда не втомлюється повторювати, що «русскій язик» — це безперервна традиція від часів Київської Русі. Натомість Галімов стверджує: конструювання єдиної «російської» мови почалося лише близько 200 років тому, і саме тоді було запущено масштабну інформаційну кампанію щодо начебто тисячолітнього коріння.

Стара Україна vs. новітня імперія

За офіційними даними, території сучасної Російської Федерації в XI–XVII ст. були заселені переважно угро-фінськими та тюркськими племенами. Мовну традицію туди принесли русини-українці разом зі старослов’янською, яка на той час відігравала роль літургійної та наукової мови.

Плагіат Ломоносова та граматика Смотрицького

Ще в XVI–XVII ст. в Острозькій та Києво-Могилянській академіях українські студії мали високий рівень: викладали латиною, грецькою, церковнослов’янською й українською. Саме ця шкільна традиція лягла в основу того, що згодом представили як «російську» мову. Наприклад, Михайло Ломоносов, якого в російській історіографії називають «батьком» мови, фактично скопіював граматику Павла Смотрицького й презентував її під новою назвою.

Катерина II і формування імперської мови

До XVIII століття серед вищих верств Московщини панували німецька або французька, а простолюд говорив сумішшю угро-фінських, татарських і старослов’янських елементів. За правління Катерини II Академія наук отримала завдання створити уніфіковану «російську» модель. Протягом понад десяти років словниковий запас добирали насамперед із українських книжок, а у 1794 році побачив світ перший «словник великоруської мови».

Чому «російська» не схожа на інші слов’янські

На відміну від більшості європейських мов, нова «російська» була надбудована зверху: не виросла з живої мови народу, а штучно об’єднана за імперським наказом. Це укріпило відчуття «великоросійської» ідентичності, хоча насправді між українською та вигаданою «російською» існує пряма генетична спорідненість.

Даль, цензура та «народний» велікоросійський

Автор визначного «Толкового словаря» Володимир Даль спочатку називав російську «наречієм руського язика», але через тиск цензорів вимушений був ужити термін «живой великорусский язык». Народився він на Луганщині, володів українською й перекладав твори Григорія Квітки-Основ’яненка.

Українська — єдина спадкоємиця Київської Русі

Попри вікову русифікацію, саме українська мова зберегла безперервний розвиток від часів Давньоруської держави. Нині вона є прямим продовженням літературної та дружньої мови, якою говорили на Русі понад тисячу років тому.

Для детального ознайомлення з аргументами Акіма Галімова дивіться його відео на YouTube.

Вам також може бути цікаво:

• Історик відкрив маловідому давню назву українців: секрету понад 1000 років
• Чому Росія не має права називати себе спадкоємицею Київської Русі: історик розкрив маловідомий факт
• Не українською і не російською: якою мовою спілкувались у Київській Русі