Давньогрецька таємниця з українського степу: вчені знайшли 2500-річну чашу з обличчям доньки Зевса

На Миколаївщині знайдено унікальний давньогрецький канфар у вигляді жіночої голови, датований V століттям до нашої ери. Судячи з молодого віку зображеної жінки, дослідники припускають, що це — образ богині Персефони, доньки Деметри й Зевса.

Про це сказано в дописі на сторінці Скарбниці Національного музею історії України.

Так, пощастило археологам на території давньогрецької Ольвії, неподалік села Парутине на Миколаївщині. Саме там археологи виявили рідкісну ритуальну посудину – канфар, датований V століттям до нашої ери. Дана знахідка проливає світло на обряди, вірування та мистецтво стародавніх еллінів.

Знайдена чаша має форму жіночої голови з двома вертикальними ручками. Крім того, вчені визначили, що виготовлена дана ритуальна чаша була в техніці чорнофігурного розпису.

Лице, відтворене на канфарі, має витончені риси: виразні мигдалеподібні очі, прямий ніс, стримані губи й обрамлення густим волоссям. Верхня частина чаші прикрашена орнаментом із двох рядів дерев — візуально він нагадує розкішний головний убір.

Згідно з давньогрецькими міфами, Персефону викрав Аїд, владика підземного світу, й зробив її своєю дружиною. Матір, богиня родючості Деметра, у розпачі наслала на землю негоду й неврожай. Щоб врятувати світ, Зевс домігся, щоб Персефона частину року проводила з матір’ю, а частину — з чоловіком. Саме цей цикл і пояснює зміну пір року: коли Персефона повертається до Деметри — земля розквітає, коли ж іде до Аїда — природа завмирає.

Канфар, як ритуальна чаша, мав глибоке символічне значення у стародавніх греків. Його пов’язували з богом вина Діонісом, а також із ідеями відродження, безсмертя та єдності з божественним. Вино вважалося засобом, що дарує осяяння, позбавляє буденності та відкриває шлях до сакрального. Так само і Персефона уособлює таємницю переходу між світами, відродження та циклічності життя.

Унікальна знахідка з Ольвії не лише підтверджує глибину культурного обміну між грецьким світом та Північним Причорномор’ям, а й відкриває нові сторінки в розумінні духовних практик і вірувань стародавніх мешканців регіону.