Античний філософ заговорив крізь тисячоліття: ШІ розшифрував обвуглений після виверження Везувію документ

Вченим уперше вдалося розшифрувати давньоримський текст, який понад дві тисячі років залишався закритим у крихкому, обвугленому сувої з Геркуланума — міста, похованого під попелом під час виверження Везувію в 79 році нашої ери. Це стало можливим завдяки передовим технологіям машинного навчання та віртуального сканування. І найголовніше — з’ясувалося, що автором праці був епікурейський філософ Філодем, а сам текст є раніше невідомим трактатом про мораль.

Про це пише The Daily Galaxy.

Сувій, відомий під назвою PHerc. 172, був знайдений у легендарній «Віллі папірусів» — унікальній бібліотеці Геркуланума, яка зберегла сотні сувоїв античного світу. Протягом століть ці документи вважалися втраченими назавжди, оскільки більшість із них перетворилися на обвуглені згортки, які руйнуються при найменшій спробі розкриття.

Однак сучасні технології змінюють правила гри. Використовуючи рентгенівську мікротомографію та штучний інтелект, команда науковців із Університету Кентуккі розробила інструмент Volume Cartographer — програму, яка дозволяє створити 3D-модель сувою та розпізнати сліди чорнила, навіть якщо текст невидимий неозброєним оком.

За результатами розшифрування, PHerc. 172 виявився працею Філодема — філософа I століття до нашої ери, який навчався у спадкоємця самого Епікура. Назва твору — «Про вади і протилежні їм чесноти, про те, хто вони і про що» — говорить сама за себе. У трактаті розглядаються моральні принципи та роздуми про те, як уникати людських вад і вести доброчесне життя.

Ця праця досі була невідомою і не фігурувала у збережених списках творів Філодема. Тому відкриття стало справжньою сенсацією в історії філософії та античних досліджень.

Результати цієї роботи демонструють, що навіть без фізичного розгортання крихких артефактів можливо прочитати їхній вміст. Успіх із PHerc. 172 відкриває шлях до аналізу інших понад 1 800 сувоїв, які досі залишаються закритими в архівах. Це може докорінно змінити наше уявлення про інтелектуальну спадщину Стародавнього Риму та Греції.

За словами дослідників, у найближчі роки нас очікує справжній прорив: тисячолітні мовчазні сувої можуть нарешті «заговорити» завдяки науці XXI століття.