Вчені з Університету Кобе в Японії вразили наукову спільноту новим дослідженням: личинки ос виду Vespula shidai, які вважаються делікатесом у Японії, мають набагато ширший раціон, ніж передбачалося. Виявилося, що дикі оси активно поїдають не лише комах, а й численні види хребетних тварин. Відкриття має потенційно значущі наслідки для екології та сталого розведення цього виду.
Результати опубліковано в науковому журналі Journal of Insects as Food and Feed (JIFF).
Vespula shidai — це вид ос, личинки яких у Японії називають hachinoko («діти оси»). Їх вживають у їжу як частину традиційної кухні, особливо в сільських районах центральної Японії. У цих регіонах осині гнізда вирощують або збирають у дикій природі — традиція, яка має вікову історію. Проте досі наукових даних про те, чим саме живляться личинки в дикій природі, практично не існувало. Останні серйозні спостереження датувалися 1950-ми роками.
Ентомолог Тацуя Сага разом із дослідницькою групою застосував сучасний метод — мета-баркодування ДНК. Цей підхід дозволяє ідентифікувати фрагменти ДНК у вмісті шлунків личинок, фактично створюючи «меню» того, що вони їли.
У дослідженні вчені проаналізували личинок як із диких колоній, так і з вирощених у неволі. І результати виявилися приголомшливими: у шлунках личинок було виявлено залишки 324 різних видів живих організмів, включаючи:
Особливо багатим виявився раціон личинок із диких гнізд — вони споживали значно більше хребетних тварин, ніж личинки, вирощені людиною.
Ці дані змінюють уявлення про роль Vespula shidai в екосистемі. Дикі оси не лише знищують шкідників, а й можуть сприяти переробці падалі — залишків мертвих хребетних, підтримуючи екологічний баланс. Водночас вирощені в неволі личинки залежать від кормів, які надає людина, і, відповідно, не реалізують свій природний потенціал у повному обсязі.
Цікаво, що незалежно від умов утримання, як дикі, так і «домашні» оси поїдали численні види комах. Це означає, що Vespula shidai зберігає свою роль природного регулятора чисельності комах навіть під час штучного вирощування.
Досліджуйте, як кішки спілкуються з людьми через нявкання. Дізнайтеся про його види та значення для…
Офтальмолог пояснив, скільки годин на день безпечно користуватися смартфоном для збереження зору. Важливі перерви та…
Вчені прогнозують епідемію короткозорості через збільшення випадків у молодих людей та вплив екології і гаджетів.
Дізнайтесь, чому варто класти смартфон екраном донизу: економія батареї, повага до співрозмовників та більше часу…
Вчені вважають лимони продуктом довголіття. Їх вживання зміцнює імунітет, знижує ризик серцевих захворювань та містить…
Дізнайтеся, чому може не працювати мобільний інтернет та як вирішити цю проблему за допомогою порад…