Вчені виявили шокуючі докази можливості зародження життя на Місяці

Нещодавно проведене дослідження показало, що вода на Місяці, хоча й у незначній кількості, походить з різноманітних джерел, що змінює наше уявлення про можливість життя на цьому супутнику. У своїй статті, опублікованій у журналі PNAS, вчені розкривають нові подробиці про гідратацію Місяця, яка є результатом складної взаємодії матеріалів, схожих на земні, з кометами, пише Discovery.

Дослідження води на Місяці

Дослідники, проаналізувавши ізотопи в зразках місячного ґрунту, отриманих під час місій Apollo, виявили сліди кисню, які свідчать про походження води з матеріалів, з яких утворилася Земля, а також з кометних сполук. Це відкриття має величезне значення, адже тепер можна стверджувати, що вода на Місяці могла бути частково успадкована від тих матеріалів, які сформували нашу планету, а частково привнесена кометами.

Нова теорія утворення води

Раніше вчені вважали, що місячна вода могла утворитися через вплив сонячного вітру на кисень, присутній на поверхні супутника. Однак нова інформація ставить під сумнів цю теорію, адже ізотопні підписи води виявлені в зразках не збігаються з результатами, які б очікували в результаті такого процесу. Це відкриття підкреслює складність формування водяних ресурсів на Місяці.

Важливість відкриттів для майбутніх місій

Дослідження не тільки висвітлює зв’язок між водними ресурсами Землі та її супутника, але й розкриває більше деталей про їхню спільну історію. За словами дослідника Максвелла Тіменса, ці відкриття є критично важливими для майбутніх місій на Місяць.

«Ці дані змінюють наше уявлення про воду як ресурс для довготривалих місячних місій і дають змогу краще зрозуміти минуле Місяця,» — зазначив він, підкреслюючи, що знання про наявність води можуть суттєво допомогти в забезпеченні сталого перебування людини на супутнику.

Таким чином, останні дослідження доводять, що можливості для зародження та підтримки життя на Місяці можуть бути більш реальними, ніж ми думали раніше. Для детальнішої інформації вам слід ознайомитися з текстом повної статті у PNAS.