Вчені відкрили приховану математичну схему в історії Землі: від масових вимирань до кліматичних катастроф

Вчені виявили глибинну часову межу в геологічній історії Землі

Новий погляд на «хаос» геологічного часу

Дослідники під керівництвом професора Андрія Спірідонова (Вільнюський університет) дійшли висновку, що події, які раніше вважалися розсіяними й непов’язаними — масові вимирання, еволюційні сплески, кліматичні катастрофи — насправді підпорядковуються певному ритму. Цей ритм простежується в рамках сотень мільйонів років і є справжньою «скелетною» структурою геологічних епох, періодів і ер, пише dailygalaxy.com.

Кластеризація часових меж

Аналіз Міжнародної геохронологічної карти та шкал на основі скам’янілостей (граптолітів, амоноїдів, конодонтів) показав: межі між основними подіями не розподілені рівномірно, а згруповані у щільні «пакети». Після кожного такого пакета настає тривалий інтервал відносного спокою.

Мультифрактальна модель

Ключ до розуміння цього явища — мультифрактали, коли певні патерни повторюються на різних масштабах. За допомогою нової математичної моделі команда Спірідонова показала, що великі події накладаються одне на одне в ієрархічну систему, а дрібніші відбуваються в межах цих «ядер».

Визначення зовнішньої часової межі

Щоб зафіксувати повний спектр геологічних процесів, дослідники ввели поняття зовнішньої часової межі — мінімального проміжку, протягом якого можна виявити всі ключові цикли. Ця межа становить щонайменше 500 млн років, а для повного охоплення моделей поведінки Землі вона має сягати близько 1 млрд років.

Наслідки для прогнозування майбутніх змін

Розуміючи, що історія нашої планети організована за чіткими, передбачуваними шаблонами, геологи зможуть удосконалити моделі клімату та підвищити точність довготермінових прогнозів. Виявившись частиною єдиної мультифрактальної схеми, навіть екстремальні події демонструють зв’язок із загальними законами трансформації Землі.