Вчені відкрили досі невідомий 2600-річний храм у північній Туреччині

У ході багаторічних розкопок на північному сході Туреччини, неподалік від Амасії в районі Олуз-Гьоюк, археологи натрапили на монументальне святилище віком близько 2600 років. Жодна з відомих класичних праць не згадувала про цей комплекс, тому дослідники відтворюють його історію виключно з матеріальних залишків, пише Arkeonews.

Відтворення забутої святині

Команда професора Шевкета Дьонмеза зі Стамбульського університету працювала над розкопками майже двадцять років. Вони виявили центральну будівлю храму, вівтар, камерний купол та культовий камінь із символічними різьбленнями, присвяченими анатолійській богині-матері Кубабі. За словами Дьонмеза, «ми стоїмо перед справжньою археологічною сенсацією, бо про це місце жодного рядка не залишилося у Геродота чи Страбона».

Матеріали та техніка будівництва

Геоархеологічні дослідження встановили: майже всі монументальні споруди Олуз-Гьоюка споруджені з зеленуватого вулканічного туфу. Блоки видобували за 10 км, поруч із Догантепе. Астрогеолог Ерсін Кайгісаз зауважив, що туф вибрали через легкість обробки, транспортабельність і символічне значення кольору. За його підрахунками, близько 90 % великих будівель регіону використовували той самий камінь.

Культ Кубаби та історичні шари

Нове святилище датується фрігійським періодом (VIII–VI ст. до н. е.). Вважають, що місце поклоніння Кубабі вплинуло на наступний культ Кібели – пантеон богинь-матерів у Передній Азії. Поселення Олуз-Гьоюк існувало понад 6500 років, переживши халколіт, бронзову добу і перську владу. Археологи зафіксували оборонні стіни, складські приміщення, ритуальні зони й житла — ознаки політичної та духовної значущості цього центру.

Перспективи розвитку туризму

Відкриття увійшло до національної програми «Спадщина для майбутнього», яку підтримує Міністерство культури і туризму Туреччини. Фахівці сподіваються, що унікальний храм привабить дослідників із усього світу та додасть нового імпульсу туристичному потоку до Амасії — міста, відомого давньоримськими й османськими пам’ятками.

Таким чином, Олуз-Гьоюк поповнює культурний ландшафт Туреччини ще однією загадковою реліквією, що відкриває нові сторінки анатолійської історії.