Categories: Наука

Унікальний експеримент в Італії завершився науковою сенсацією: науковці вперше побачили, як “рве” квантову краплю

Нещодавно в Лабораторії квантових сумішей Національного інституту оптики (Італія) вчені провели експеримент, який відкрив нову сторінку в дослідженнях квантових систем. Дослідники вперше спостерігали, як утворена із ультрахолодних атомів крапля під впливом капілярних сил перетворюється на нитку, а потім розпадається на кілька дрібніших фрагментів — явище, раніше відоме лише у макроскопічних рідинах.

Опублікування результатів

Стаття з описом цих спостережень з’явилася в журналі Physical Review Letters (PRL). Експеримент ґрунтується на використанні суміші атомів калію та рубідію, охолоджених до наднизьких температур та утриманих в оптичному хвилеводі.

Механізм розпаду

Після формування компактної квантової краплі оптичне поле починало її витягати, подовжуючи у тонку нитку. При досягненні певної критичної довжини ця нитка втрачала стабільність та «розривалася» на менші краплі. Динаміка поділу виявилася аналогічною класичній нестабільності Плато–Рейлея, яка проявляється, наприклад, у розриві водяного струмка.

Що таке капілярна нестабільність?

Капілярна нестабільність описує процес, коли рідина прагне зменшити площу поверхні за рахунок розриву цівки на окремі каплі. У класичній гідродинаміці це пояснюють дією поверхневого натягу. Відтепер подібний ефект виявлено й у квантовому газі.

Роль квантових ефектів

На наднизьких температурах окремі атоми калію і рубідію перестають діяти незалежно й об’єднуються в єдину квантову сутність. Цьому сприяють флюктуації та міжатомні взаємодії, що створюють «квантові краплі» — стабільні утворення завдяки балансуванню сил відштовхування і квантового тиску.

Подальші перспективи

На думку авторів дослідження, контрольована генерація та керування масивами квантових крапель можуть стати основою для нових прикладних розробок у квантових технологіях — від точних вимірювальних приладів до елементів квантових обчислювальних систем.

Олександр Великий

Я понад 6 років працюю в редакційній сфері, зосереджуючись на темах науки, технологій та інновацій. Моє завдання — робити складне зрозумілим, а технічне — цікавим. Щодня я відстежую нові відкриття, розробки та тренди, щоб читачі отримували актуальну, перевірену та змістовну інформацію. У своїх матеріалах я дотримуюся принципу: точність — понад усе. Кожна публікація проходить ретельну перевірку, щоб відповідати високим стандартам якості та довіри. Я прагну, щоб рубрика “Наука і Техніка” була джерелом натхнення для тих, хто цікавиться майбутнім і хоче розуміти, як технології змінюють наш світ.

Recent Posts

Українські прізвища з трьох-чотирьох літер: що вони означають і звідки походять

Українські прізвища можуть розповісти чимало про історію родини: звідки походили предки, чим заробляли на життя,…

5 днів ago

На фронті військові перевозять котів бойовими дронами «Вампір»: зворушлива історія прикордонників

Українські прикордонники настільки прив'язуються до котів, які живуть разом із ними на передових позиціях, що…

6 днів ago

Якщо у вас таке прізвище, ваші предки були неймовірно гарні: перевірте своє у списку

Якщо прізвище звучить так, ваші предки були неймовірно гарні: перевірте своє

1 тиждень ago

Магнітні бурі 12 листопада 2026 року: чи буде геомагнітний шторм в Україні

У четвер, 12 листопада 2026 року, сильних магнітних бур не прогнозують. За даними Національного управління…

1 тиждень ago

Як залишатися на зв’язку та мати інтернет під час тривалих блекаутів

Тривале відключення електроенергії не обов’язково означає, що вдома зникнуть інтернет і мобільний зв’язок. Навіть під…

2 тижні ago

Магнітні бурі 10 листопада 2026 року: чи буде геомагнітний шторм і чого очікувати українцям

У вівторок, 10 листопада, сильна магнітна буря на Землі не очікується. За прогнозом Національного управління…

2 тижні ago