Українські вчені показали срібну таріль з таємничими коріннями часів Монгольської імперії

У залах Скарбниці Національного музею історії України представлено унікальну срібну таріль, що належить до золотоординського часу. Вважають, що подібний посуд використовували під час урочистих бенкетів Монгольської імперії або в ритуальних обрядах шанування предків. Про це повідомили на офіційній сторінці музею в соціальній мережі Facebook.

Опис артефакта та обставини знахідки

Таріль із колекцій подружжя Ханенків потрапила до музею невідомим шляхом. Є лише згадка в четвертому томі «Древностей Приднепровья», що цей витвір знайдено поблизу Києва. Диск має широке сплощене дно, низькі заокруглені бортики й вузький вінчик. У центрі вирізьблено чотирилисник (квадрифолій), обрамлений зигзагоподібною гравіюванням, а в середині розміщено трикутник із перехрещеними лініями, що створюють шаховий візерунок.

Геральдичні знаки та італійське походження

Деякі дослідники вбачають у тарелі італійський імпорт із зображенням родового герба. Поле «шахівниця» — надто розповсюджений мотив у європейській геральдиці: ним користувалися родини Terzaghi, Arconati, а також графи Женевські. Зокрема, антипапа Климент VII (1378–1394) був з роду Женевських і мав герб із клітинок золотого й лазурового кольорів. Аналогічний знак і нині належить генуезькій фамілії Джентіле.

Генуезька торгівля на Чорному морі

Генуя в XIII–XV століттях розгорнула на північному узбережжі Чорного моря мережу торгівельних факторій. Кафу (нині Феодосія) заснували близько 1275 року, і незабаром ця колонія стала важливим портом і адміністративним центром. У рахункових книгах Кафи фігурують представники роду Джентіле — банкіри, орендарі, консули й дипломати, які здійснювали посольства до Орди та Вітовта Великого князя Литовського.

Шляхи потрапляння тарелі до Києва

Ймовірно, срібний диск потрапив до Східної Європи через торговельні або дипломатичні зв’язки Джентіле. Втім, точні обставини зміни власника невідомі: це міг бути подарунок, трофей під час нападу або результат крадіжки. Католицькі місіонери відзначали, що під час поїздок до Орди їх часто просили про дарунки, а генуезькі документи згадують випадки пограбувань.

Мистецькі особливості виробу

Квадрифолій виконано впевненою рукою, притаманною мистецтву готики, тоді як контури гербового щита здаються менш акуратними, з ескізним характером. Це дає підстави припустити: сам виріб створили в Італії, а геральдичний елемент доповнили вже за межами майстерні — можливо, на замовлення власника.

Срібна таріль із Скарбниці Національного музею історії України є важливим свідченням культурних та торговельних зв’язків Східної Європи з Італією в середньовіччі. Детальнішу інформацію можна знайти на сайті музею.

Вам також може бути цікаво:

• Історик відкрив справжню дату Дня Незалежності України: не 24 серпня
• Науковці реконструювали зовнішність раба Йосипа, який жив у Перу у XVIII столітті
• На найдавнішому кладовищі світу знайдено останки дитини-гібрида: що з’ясували вчені