Завдяки стародавній ДНК змогли розкрити правду, як загинула цивілізація майя

Нове дослідження генетичних матеріалів з археологічних залишків проливає світло на те, чому класичні міста майя зазнали різкого спаду. У статті, опублікованій у журналі Current Biology, вчені проаналізували ДНК семи осіб з Копана (Гондурас) і встановили тісні зв’язки місцевого населення з північними регіонами Мексики та Белізу, про це розповіли в The Independent.

Роль Копана в міжрегіональних обмінах

Копан, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, був одним із головних центрів майя в класичний період (III–X століття н.е.). Завдяки зручному розташуванню він виступав торговим хабом, який об’єднував землі Центральної Америки з південними територіями. Вчені наголошують, що в 426/427 роках тут заклали королівську династію, яка правила близько чотирьох століть.

Нові відомості з королівської усипальниці

До останніх відкриттів археологи зосереджувалися на аналізі матеріалів із гробниць, де серед жертовних тварин знаходилися останки володарів. Проте детальний генетичний профіль мешканців Копана залишався невідомим.

Геномний аналіз і демографічні зміни

Сучасні методи секвенування ДНК дозволили відтворити геноми семи осіб, включно з імовірним монархом. Результати показали, що приблизно 1200 років тому населення міста зазнало раптового скорочення. Крім того, порівняння з даними з інших майянських центрів виявило генетичні зв’язки не лише з сучасними майя, але й з народами Анд, Бразилії та Аргентини.

Північні контакти майя

Аналіз підтвердив довготривалі взаємодії копанської спільноти з мешканцями високогір’їв центральної Мексики. Це вперше дає змогу тримати в руках доказ, що майя обмінювалися не лише товарами, а й генетичним матеріалом із людьми з північних регіонів.

Системна криза та остаточний крах

Генетичні дані також виявили, що в пізньому класичному періоді чисельність майянського населення різко впала. Цей спад збігається з вимиранням інших великих центрів майя й указує на регіональну кризу. Як зауважують дослідники, приблизно в ті ж часи в Андах теж відбувалося скорочення населення, однак там соціальна структура відновилася пізніше завдяки піднесенню імперії інків.

Роль кліматичних змін і внутрішніх конфліктів

Між IX і XI століттями часті посухи погіршили умови ведення сільського господарства, спричинили соціальні заворушення і зрештою призвели до відмови від міських центрів. Дослідники підкреслюють, що зниження «ефективної чисельності населення» стало ключовим пунктом у низці подій, що завершилися крахом класичної цивілізації майя.