Місячні кратери можуть стати джерелом платини на трильйон доларів
Недавні дослідження підтвердили, що місячні кратери можуть приховувати величезні поклади платинових металів на суму до $1 трильйон. Дослідники зауважили, що видобуток цієї цінної руди може бути простішим, ніж із астероїдів, однак існуючі міжнародні правові норми значно ускладнюють цю справу, пише NewScientist.
Потенціал місячних родовищ
Всупереч поширеній думці про безжиттєвість Місяця, його поверхня може містити значні запаси платини. За словами Джаянта Ченнамангала, який очолив дослідження, приблизно 6500 кратерів, утворених металовмісними астероїдами, можуть мати економічно вигідні концентрації платини. «На Місяці потенційно набагато більше родовищ, ніж на здобуваючих астероїдах», — зазначив він. Команда дослідників змоделювала утворення кратерів із приблизно 1,3 мільйона об’єктів, які перевищують кілометр у діаметрі.
Економічна доцільність і технічна перевага
Видобуток платини на Місяці має ряд технічних переваг у порівнянні з астероїдами. По-перше, гравітація на Місяці становить лише шосту частину земної, що робить процес видобутку значно менш витратним. «Ці коефіцієнти значно знижують витрати на логістику і технічне забезпечення місій», — пояснює Ченнамангалам.
Правові обмеження і міжнародна невизначеність
Попри технічну досяжність, правова база космічного видобутку залишається розмито визначеною. Договір про космос, укладений у 1967 році, забороняє національне привласнення космічних об’єктів, включаючи Місяць. Ребекка Конноллі зазначає, що «цей документ не дає чітких вказівок стосовно прав на ресурси». Це питання викликає занепокоєння не лише щодо власності, а й щодо стандартів захисту довкілля та правомірності тривалого розміщення інфраструктури на Місяці.
Спроби формалізації правил
У відповідь на ці виклики США запровадили «Угоди Артеміди», які встановлюють принципи використання місячних ресурсів. Ці угоди підписані 55 країнами, проте відсутність підтримки з боку таких держав, як Китай і Росія, обмежує легітимність цих домовленостей. Конноллі підкреслює: «Необхідно оновити правову базу, щоб запобігти конфліктам і забезпечити справедливий доступ до ресурсів». Без цього будь-яка спроба приватного видобутку матиме серйозні юридичні ризики.
Аналогії і геополітичні наслідки
Дехто проводить паралелі між ситуацією з космічним видобутком і міжнародним рибальством на відкритому морі. Проте Місяць, як об’єкт із геологічною структурою та обмеженими ресурсами, є значно складнішим у цьому відношенні. Конноллі наголошує: «Ситуація вимагає мультинаціонального консенсусу, а не односторонніх рішень». Тільки так можливо уникнути конфліктів і забезпечити стале освоєння космосу.
Отже, можливості видобутку платини на Місяці відкривають нові горизонти для майбутнього, але для їх реалізації потрібно вирішити багато правових та етичних питань. Залишається сподіватись, що міжнародне співтовариство зможе знайти спільну мову щодо використання космічних ресурсів, щоб грати за правилами, які вигідні всім.