Команда науковців з Університету Осаки в Японії та Університету Діпонегоро в Індонезії об’єднала органічну анатомію тарганів, відточену мільйонами років еволюції для навігації в обмеженому просторі та екстремальних середовищах, та високотехнологічні пристрої.
Про це пише Science Alert.
Так, вчені припустили, що саме з тарганів можуть вийти найкращі кіборги.
“Створення функціонуючого робота в невеликих масштабах є складним завданням; ми хотіли обійти цю перешкоду, зберігши все просто. Просто прикріплюючи електронні пристрої до комах, ми можемо економити час на розробці роботів та зосередитися на досягненні наших цілей”, — каже провідний автор Мохаммад Аріянто, інженер-механік з Університету Діпонегоро.
Отож, замість того, щоб починати з нуля, команда вирішила побачити, чи можна на мадагаскарських шиплячих тарганів ( Gromphadorhina portentosa ) встановити датчики , які виявляють рух, перешкоди, вологість, температуру та інші дані, а також імплантувати електроди на антени та тіло, які можна використовувати для керування комахою.
Вся система називається «біогібридною навігаційною системою на основі поведінки (BIOBBN)», і вона заснована на програмуванні «досягти, щоб уникнути», яке передбачає досягнення певного місця , уникаючи будь-яких перешкод, що виникають на шляху.
BIOBBN має два алгоритми навігації: один для простих середовищ, а інший для більш складних ситуацій.
«Перша навігаційна система могла використовувати громіздкіший і важчий електронний рюкзак, тоді як друга потребувала більш компактного та легшого, щоб забезпечити її складну навігацію на місцевості», – пишуть автори .
Коли вчені випробували таргвнів на смузі перешкод, всипаній піском, камінням і деревом, то виявилось, що вони досягли своєї мети. При цьому навігаційні команди використовувалися економно, а тваринам здебільшого дозволяли самостійно знаходити шлях, уникаючи або долаючи перешкоди та виправляючись, коли все йшло не так.
Автори сподіваються, що таких жуків-роботів в майбутньому можна буде використовувати для огляду небезпечних уламків, що залишилися після війни та стихійних лих, і навіть для виявлення тих, хто вижив, і рятувальників, які потрапили в біду. Ще б пак, тільки вони зможуть дістатись до місць, непридатних для людей. Мається на увазі вузькі труби будівель, глибокі підземні тунелі та чутливі об’єкти культурної спадщини.