Нещодавно в Польщі працівник Музею армії зробив вражаючу знахідку. Під час купання в річці Супрасль він витяг середньовічний меч вікінгського типу, що датується IX або X століттям. Цей рідкісний артефакт тепер поповнив колекцію музею, повідомляє Arkeonews.
Читайте також: Мешканець Нью-Йорка виявив на своєму на подвір’ї останки стародавньої істоти
Дивовижна знахідка
Меч, який виявив співробітник музею Щепан Скібіцький, є одним з небагатьох подібних артефактів, знайдених у Польщі. Під час пірнання в вигині річки, де ерозія оголила пласт піску, він натрапив на цей елемент історії.
Щепан згадує: “На глибині близько 120 см я помітив цікавий предмет, який виявився мечем! Тоді я вперше і востаннє закричав від радості під водою.” Завдяки своєму досвіду, він зміг убезпечити знахідку та повідомити про неї відповідні органи.
Походження артефакту
Експерти вважають, що меч може бути пов’язаний із вікінгами або балтійськими культурами, виходячи з його майстерності. Хоча діяльність вікінгів у Польщі обмежена, історичні свідчення вказують на їхню присутність у ключових комерційних і адміністративних центрах у той час.
Унікальний дизайн руків’я говорить про певний вплив вікінгів, а також можливий внесок балтійської спільноти. Доктор Ришард Казімєжак з Університету Миколи Коперника описав меч як “унікальний завдяки своїй формі, обрисам і збереженню органічного матеріалу, видимого на руків’ї.”
Сліди минулого
Клинок меча має видимі сліди конфлікту, такі як мікротріщини, подряпини та скалки, що вказують на його бойове використання. За словами Роберта Садовського, директора Музею армії, середня частина меча зазнала значного зносу, бо саме вона найбільше контактувала з ударами під час бою.
Ці деталі дозволяють зазирнути в історію меча та буремні часи, в які він використовувався.
Це цікаво: У Берліні на найстарішій площі знайшли унікальні середньовічні реліквії
Консервація та збереження
Після виявлення меч пройшов реєстрацію під наглядом провінційного консерватора пам’яток, перш ніж стати частиною колекції Музею армії. Консерваційні роботи, які проводили фахівці Інституту археології Університету Миколи Коперника, забезпечили збереження цього унікального артефакту для майбутніх поколінь. Це справжнє досягнення для археологів та істориків, які прагнуть зберегти культурну спадщину для наступних поколінь.