Місяць виявився старшим на сотні мільйонів років: неймовірне відкриття вчених

Формування Місяця могло бути значно складнішим, ніж вважалося раніше, і, як виявилося, відбувалося це ще давніше. Науковці стверджують, що наш супутник виник приблизно 4,43–4,53 мільярда років тому, що на сотні мільйонів років старше за попередні оцінки. Це відкриття оприлюднили міжнародні дослідники, згідно з інформацією від Science Alert.

Читайте також: Інопланетне вторгнення на Землю: експерт з НЛО знайшов портал

Ця нова гіпотеза дозволяє пояснити деякі таємниці Місяця, зокрема, чому його поверхня має меншу кількість ударних кратерів і дефіцит металів у порівнянні з Землею. Вважається, що Місяць з’явився після катастрофічного зіткнення Землі з великим космічним об’єктом, що мав розміри з Марс. В результаті цього удару частина матеріалу була скинута на орбіту, де з часом й утворився наш супутник. Відомо, що на ранніх етапах своєї історії Місяць мав океан магми, який поступово застигав.

Раніше, спираючись на аналіз місячних порід, науковці вважали, що формування Місяця сталося приблизно 4,35 мільярда років тому. Проте нові дослідження зерен циркону, знайдених на його поверхні, свідчать про зовсім інші дати. Завдяки дослідженню радіоактивного розпаду урану в цирконі, вчені змогли встановити, що ці кристали сформувалися 4,46–4,51 мільярдів років тому. І ці дати не збігаються зі часом існування магматичного океану, який став би перешкодою для утворення циркону.

Для усунення цієї невідповідності науковці висунули припущення, що Місяць, можливо, сформувався набагато раніше. Таким чином, приблизно 4,35 мільярда років тому його поверхня могла бути переплавлена внаслідок припливного нагрівання. На початку свого існування Місяць мав ексцентричну орбіту, що викликала тертя і нагрівання його поверхні, яке могло знищити більшу частину первісного матеріалу.

Це цікаво: Науковці підтвердили причину згасання галактик

Ця нова теорія установлює вік Місяця в діапазоні 4,43–4,53 мільярда років, що майже збігається з віком нашої планети — 4,54 мільярда років. Отримані дані також пояснюють, чому Місяць має менше ударних кратерів, ніж очікувалося: раннє переплавлення стерло велику частину слідів від ударів. А дефіцит металів на поверхні супутника може свідчити про те, що вони занурилися під час цього процесу. Ці археологічні відкриття не лише освітлюють історію Місяця, а й відкривають нові горизонти для розуміння еволюції нашої планети.