Дослідження, яке вразило науковий світ, пропонує захоплюючий зв’язок між гравітаційним полем Марса та кліматичними змінами на Землі. Дані, отримані за 65 мільйонів років, показують, що глибоководні течії на планеті проходять через цикли сили приблизно кожні 2,4 мільйона років. Ці цикли, відомі як «великих астрономічних циклів», мають зв’язок з гравітаційною взаємодією між Землею та Марсом, пише видання Earth.
Глибоководні течії змінюються між сильнішими та слабшими фазами, впливаючи на нагромадження осадів в океанах. Під час потужних течій, які часто називають «гігантськими вихорами», ці рухи можуть досягати дна океану і розмивати осад. Нова інформація розкриває, як гравітаційна взаємодія між Землею та Марсом впливає на ці цикли.
Співавтор дослідження, професор Дітмар Мюллер із Сіднейського університету, підкреслив: «Гравітаційні поля планет взаємодіють, і ця взаємодія змінює ексцентриситет їх орбіт». В результаті цього резонансу Марс своєю гравітацією трохи притягує Землю ближче до Сонця, що призводить до збільшення сонячної радіації.
Завдяки резонансним циклам, Земля в своїй орбіті проходить через періоди потепління кожні 2,4 мільйона років. Вплив Марса може стати важливим чинником у формуванні довгострокових кліматичних моделей на нашій планеті. Аналізуючи супутникові дані, команда вчених виявила зв’язок між глибоководними потоками і коливаннями осадів в океанах у різні періоди часу.
Лідер дослідження, Адріана Дуткевич, зазначила: «Наші дані свідчать про те, що тепліші океани мають більш інтенсивну глибинну циркуляцію». Це підкреслює важливість взаємодії між космічними тілами і кліматичними змінами на Землі.
Результати дослідження свідчать про те, що ці цикли можуть підтримувати океанські течії в умовах глобального потепління. Одна з важливих течій, Атлантична меридіональна обертальна циркуляція (AMOC), відома як океанський «конвеєр», транспортує теплу воду з тропіків у північну частину планети.
Мюллер додав, що, хоча деякі вчені прогнозують можливий колапс AMOC найближчим часом, глибоководні вихори можуть перешкоджати застою океану, забезпечуючи постійний рух води.
Орбітальна механіка в нашій Сонячній системі працює за принципами гравітації. Марс та Земля рухаються по еліптичних орбітах, але Земля розташована ближче до Сонця. Це дозволяє Землі «обігнати» Марс кожні 26 місяців, створюючи можливості для наукових досліджень.
Ці близькі підходи є важливими для планування космічних місій, оскільки вчені використовують оптимальні маршрути, щоб досягти Марса з максимальною ефективністю.
Хоча гравітація Марса менша за земну, вона все ще польбливо впливає на нашу планету. Згідно з дослідженням, сила тяжіння на Марсі становить приблизно 38% від земної, що впливає на атмосферу планети та її екосистеми.
Крім того, гравітація Марса впливає і на космічні апарати, використовуючи техніку гравітаційної допомоги для досягнення віддалених цілей.
Дослідження підкреслює, що астрономічні цикли можуть суттєво впливати на клімат Землі. Це відкриття допомагає поглибити наші знання про кліматичні зміни з часом і продемонструвати, як космос може формувати нашу планету протягом мільйонів років.
Адріана Дуткевич підсумувала: «Ці цикли можуть допомогти запобігти застою океану, навіть якщо AMOC сповільниться чи зупиниться». Подальші дослідження можуть пролити світло на те, як ці механізми взаємодіють і впливають на стан нашого клімату сьогодні.
Горбатий кит встановив новий рекорд, пропливши понад 13 тисяч км у пошуках пари, подолавши три…
Прогноз сонячної активності на 12-14 грудня: очікуються несильні магнітні хвилювання й повернення до нормальних умов.
В Австралії вчені втратили 323 флакони зі смертельно небезпечними вірусами через порушення біобезпеки. Ризик для…
Науковці запропонували нову гіпотезу про існування позаземного життя, що може мати нетрадиційні форми. Дослідження включають…
Вчені з'ясували, чому люди чіпають обличчя — ця звичка дісталась нам у спадок від мавп.…
Дослідження показало, що лише 0,001% людей на Землі дихають чистим повітрям, а найбільше забруднення спостерігається…