Розкрито таємниці стародавнього скельного монастиря в Україні: містика, жертвоприношення і ікона із закритими очима

Серед мальовничих скель над річкою Серет у Тернопільській області ховається унікальна духовна та історична пам’ятка – скельний монастир у селі Монастирок. Цей загадковий храм, вирубаний у скелі, поєднує в собі язичницьке минуле й християнське сьогодення.

Про монастир, який оповитий купою легенд, написало видання Телеграф.

Читайте також: Невидимий фронт екологічної катастрофи: вчені б’ють на сполох через “загублене” між течіями Саргасове море

Отож, на стрімкому березі річки Серет розташований один із найдавніших духовних осередків Західної України – печерний храм у селищі Монастирок Тернопільської області. Науковцям досі достеменно не відомо про всі ритуали, які відбувались на території цього містичного місця.

Історія та походження

Скельний храм у селі Монастирок має давнє історичне коріння, яке сягає дохристиянських часів. Так, печера, що сьогодні відома як “Язичницька”, використовувалась стародавніми слов’янами ще до прийняття християнства. Археологи й дослідники виявили тут залишки кам’яного жертовника, що свідчать про проведення обрядів язичницького культу. За переказами, в глибокій печері поклонялися божествам природи та приносили жертви, щоб задобрити сили стихій.

А от з настанням епохи християнства, приблизно у IX–X століттях, ця печера стала місцем усамітнення для монахів-відлюдників. Тут вони шукали духовного очищення, відмовившись від світського життя, і облаштували в скелі келії, місце для молитви та зберігання ікон. Печера перетворилась на своєрідну підземну церкву, де монахів не турбували ані війни, ані переслідування, а згодом навколо неї виникло село Монастирок.

Архітектура та святині

Скельний монастир у селі Монастирок Тернопільської області — це не просто печера, а справжній підземний храм, вирубаний у скелі вручну. Його довжина становить близько 28 метрів, а площа – приблизно 50 квадратних метрів.

У товщі скелі монахи свого часу витесали ніші, які використовувалися для зберігання ікон, свічок та предметів культу. Деякі з цих ніш і сьогодні можна побачити у первісному вигляді.

Приміщення має кілька рівнів, тісних коридорів і невеликих залів, які, ймовірно, слугували келіями або місцями для усамітненої молитви.

Особливу увагу привертає унікальне зображення Ісуса Христа із закритими очима, вирізьблене прямо у стіні храму. Цей незвичний образ не має аналогів в українській християнській традиції. За однією з версій, Ісус із заплющеними очима символізує всепрощення та внутрішню тишу, заклик до молитви серцем, а не очима.

Поруч розташована церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього, збудована в XVIII столітті, де зберігається чудотворна ікона Матері Божої .

Жертвоприношення

Окрім головної молитовної зали, скельний монастир у Монастирку має ще один, не менш загадковий елемент — вузький коридор, вирубаний у товщі скелі. Цей прохід веде до іншої частини печери, що виходить на відкриту терасу.

Неподалік входу до печери розташований масивний камінь – таємничий артефакт, відомий під назвою “жертовний”.

Згідно з народними переказами та археологічними припущеннями, цей валун використовувався ще за дохристиянських часів. На його поверхні зберігся вирізьблений хрест — ймовірно, пізніше доданий християнами, які намагалися “освятити” язичницьке місце. Камінь також має жолоб, який міг служити для стікання рідини.

Існує легенда, що в цей жолоб збиралась кров принесених у жертву богам тварин. І нібито під час дощів, зібрана там вода набуває кольору крові.

До речі, за словами істориків, порода жертовного каменю відрізняється від породи печер. Тому вважається, що цей камінь принесли до них.

Цей камінь — німа пам’ять про перехідні епохи: від язичницької до християнської.

Природа та енергетика

Село Монастирок розташоване в Чортківському районі Тернопільської області. Воно вважається “місцем сили”, куди приїжджають не лише туристи, а й ті, хто шукає духовного зцілення та внутрішнього спокою.

Читайте також: Нова надія для посушливих регіонів: вчені випадково винайшли спосіб отримувати воду з повітря

Найближчі великі населені пункти — Борщів і Більче-Золоте. До монастиря веде пішохідна стежка від сучасної церкви, що проходить через мальовничі місця, відкриваючи захоплюючі краєвиди на долину Серету .