Розкрили ключ до безсмертя: науковці з’ясували, чому постільні клопи майже не вбивні

Постільні клопи вже багато десятиліть тероризують сотні тисяч сімей по всьому світу, продовжуючи еволюціонувати в жахливих шкідників. Проте нещодавно науковці наблизились до розкриття їхніх таємниць, які допомагають їм виживати попри всі зусилля людей. І виглядає, що ключовим фактором тут стала їхня генетика, інформує Cosmos.

Стійкість до інсектицидів

Постільні клопи, відомі своєю живучістю та знищенням комфорту людей, які їх підселили, стають дедалі більшою проблемою через зростання стійкості до інсектицидів. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Insects, дало нові уявлення про генетичні основи цієї стійкості, що може змінити способи боротьби з цими шкідниками.

Дослідники порівняли два різних популяційних штами постільних клопів: один штам з Нагасакі в Японії, що піддавався впливу інсектицидів понад шість десятків років, та інший – з готелю в Хіросімі, датованого 2010 роком.

Дослідження показало, що один із штамів виявив стійкість до піретроїдів, які є поширеними інсектицидами, практично у 20 тисяч разів вищу, ніж той, що з Нагасакі. Провівши аналіз геному, команда виявила 729 генетичних транскриптів з мутаціями, що пов’язані зі стійкістю, які впливають на такі механізми, як відповідь на ушкодження ДНК, регуляція клітинного циклу, метаболізм інсуліну та функції лізосом.

Генетичні дослідження та можливі рішення

Доктор Коухей Тога з Університету Хіросіми, автор дослідження, наголосив на важливості таких шляхів для розуміння та потенційної протидії стійкості клопів до піретроїдів. Це генетичне профілювання може стати основою для створення більш ефективних методів боротьби зі шкідниками, а також для моніторингу їхньої стійкості до інсектицидів у диких популяціях.

На думку доктора Тоги, редагування геномів, пов’язаних зі стійкістю, відкриває нові горизонти в дослідженнях еволюційних траєкторій і адаптацій механізмів постільних клопів.

Стійкість інших шкідників

На жаль, проблема стійкості до інсектицидів не обмежується лише постільними клопами. Інші шкідники, такі як комарі та таргани, також демонструють зростання стійкості через тривале використання хімічних препаратів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 78% країн, де проводилися дослідження популяцій комарів, зафіксували значну стійкість до принаймні одного інсектициду.

Ця тенденція підтверджує необхідність невідкладного впровадження інноваційних методів боротьби зі шкідниками, включаючи генетичні інструменти, біологічні агенти контролю та стратегії комплексної боротьби, вважають науковці.

Психологічний вплив на людей

Однак постільні клопи не є тільки неприємним явищем – їхні укуси можуть призводити до алергічних реакцій та інфекцій. Психологічний вплив зараження на людей, включно зі стресом і втратою сну, посилює соціальний і економічний тягар.

Це цікаво: Вчений попереджає: штучний інтелект може знищити людство за 30 років

Ефективні рішення можуть значно полегшити ці каскадні наслідки, особливо в міських умовах, де інвазії найпоширеніші. Досягнення в галузі редагування геномів, такі як CRISPR, відкривають нові можливості для науки, дозволяючи безпосередньо впливати на необхідні гени цих істот, що може зменшити залежність суспільства від хімічних препаратів.

Такі новітні підходи мають потенціал змінити гру в боротьбі зі шкідниками, роблячи їх не лише більш ефективними, але і екологічнішими, підсумовують дослідники.