Революція в орнітології: птахи проявили те, що вважалося унікальним для людини

Нове дослідження показало, що африканські шпаки (вид Lamprotornis superbus) здатні встановлювати стійкі та взаємовигідні стосунки з іншими птахами, з якими вони не є родичами — рису, яку раніше вважали властивою лише людям і деяким видам приматів.

Відкриття опубліковано у науковому журналі Nature.

Читайте також: Європа висихає? Вчені попередили, що Польща, Україна та Балкани на межі водної кризи: що відомо

Так, дотепер вважалося, що здатність до дружби – тобто вибудовування добровільних, тривалих і емоційно значущих зв’язків із “чужими” — притаманна тільки людям і деяким високоорганізованим ссавцям, наприклад дельфінам або шимпанзе.

Однак увагу вчених привернули незвичні соціальні взаємодії між птахами, які не були пов’язані родинними узами.

Американські вчені з Колумбійського університету спостерігали за кількома популяціями шпаків у природних умовах у Південній Африці протягом кількох років. За допомогою мічення, GPS-трекерів та генетичного аналізу вдалося чітко розмежувати родичів і “чужих” у зграї. На велике здивування науковців, саме серед неспоріднених особин було виявлено стабільні соціальні пари: птахи часто перебували разом, спільно шукали їжу, допомагали один одному в охороні території й навіть обмінювалися взаємним доглядом за пір’ям.

Таким чином, у поведінці шпаків дослідники побачили елементи, подібні до людської дружби – вибірковість, тривалість і взаємність.

“Ці птахи не просто виживають разом — вони, здається, шукають соціального комфорту”, — говорить один із авторів дослідження, біолог доктор Лейла Морріс. “Це дозволяє нам переосмислити, як і чому еволюціонувала складна соціальна поведінка”.

Дане відкриття кидає виклик традиційному уявленню, що справжня “дружба” — тобто добровільні, стабільні, взаємовигідні стосунки між особинами — є виключно людською або приманною рисою. Більше того, вчені припускають, що подібні форми дружби могли незалежно з’явитися у різних видів, де спільне життя дає переваги, що виходять за межі кровної спорідненості.

Читайте також: Вчені пролили світло на походження найбільших хижаків Землі: як тиранозавр потрапив до Америки

Дослідження вже викликало дискусії у науковому середовищі та може стати поштовхом до нових робіт у галузі поведінкової екології та когнітивної еволюції.