Назвали прізвища, які в Україні давали лише найбіднішим: перевірте своє у списку

В Україні в давнину прізвища (родові імена) формувалися поступово, і особливості їх утворення багато в чому залежали від соціального статусу, місцевості та історичного періоду. Бідняки — селяни, наймити, пастухи, ремісники — часто отримували прізвища за найпростішими й найпомітнішими ознаками.

Інформаційне видання Телеграф спільно з товариством “Краєзнавець” імені Василя Івановича Маслова в Прилуках зібрало кілька таких прізвищ, які, безумовно, вражають своєю історією.

Читайте також: Прізвища, які в давнину свідчили про багатство і повагу: перевірте своє у списку

Дійсно, в Україні деякі прізвища свідчать про надзвичайну бідність їхніх власників, і, що цікаво, такі імена надавали людям, які зазнавали величезних труднощів з житлом, одягом та навіть базовими потребами.

Прізвища, що відображають бідність

Босій, Босак, Босенко. Дані прізвища найімовірніше утворилися від прикметника “босий” — людину могли так прозивати за звичку ходити босоніж (що для бідняків у селі було звичним явищем). Можливо, це також символізувало злидні.

На сьогоднішній день прізвище Босій налічує 13 носіїв в Україні, вони мешкають в Мукачево та Фастові. Раніше ж, такі прізвища були найбільш типові для Центральної, Південної та Східної України.

Бурлака. Слово “бурлака” походить зі старослов’янського, ймовірно, з тюркських мов, і вживалося в українській мові ще з XVI–XVII ст. для позначення вільного, але бідного чоловіка, що заробляв на життя випадковими заробітками, подорожуючи від села до села. Такі люди часто не мали стабільного місця проживання.

На сьогоднішній день прізвище Бурлака налічує 7276 носіїв та займає за поширенням в Україні 432 місце.

Гета, Гетало, Гетенко. Такі прізвища були характерні для центральної, східної та південної України, особливо для сільського населення. Ще б пак, ці прізвища стосувалися переважно бідняків, які тримали замучених працею коней.

Голик, Голиш, Голяк. У народній мові “голик” завжди означав – той, хто “нічого не має”, “голий, як бубон”. Швидше за все такі прізвища давали українцям, які були настільки бідними, що не мали чим прикрити своє тіло.

Дерновий. Дане прізвище не є дуже поширеним в Україні, але воно часто  зустрічається в Росії. Вважається, що це прізвище могло дістатися людині, що жила на ділянці, порослій дерном; у сільській місцевості з дерновими ґрунтами; на луках, пасовищах або в болотистій місцевості.

Калюжний. Цікаве прізвище, яке ймовірно отримала людина, у дворі якої завжди утворювалася калюжа, що заважала сусідам.

Капара. Дане прізвище має цікаве походження, пов’язане з соціальним становищем його носіїв у минулому. Згідно з дослідженнями, воно походить від діалектного слова “капарити”, що означає жити убого або у злиднях. Таким чином, це прізвище могло вказувати на бідність або скромне матеріальне становище предків

Кубрак, Кубраков. Ці прізвища використовували для опису бідолах, які мали великі труднощі у житті.

Нетяга– дослівно означає бурлака бездомного, термін, який використовувався для опису козацької голоти.

Нечволод. Дане прізвище могло стосуватися колись благородних, але збіднілих осіб, які втратили усе своє майно.

Нужденко. Це прізвище походить від слова “нужда” — тобто убогість, бідність, злидні, скрута, життєва нестача. Такі прізвища з іменниками на зразок “нужда”, “бідний”, “голий” виникали часто в середовищі простих селян, кріпаків або нижчих верств козацтва.

На сьогоднішній день прізвище Нужденко налічує 81 носіїв.

Читайте також: Топ-5 найзловісніших українських прізвищ: перевірте своє у списку

Як бачимо, соціальні умови та економіка минулих часів накладали свій відбиток на історію та навіть сімейні традиції, які передаються з покоління в покоління. Ця інформація не просто історична, а важлива частина нашої культурної спадщини.