Науковці змогли розшифрувати передбачення Ісаака Ньютона щодо кінця світу

Ісаак Ньютон, відомий вчений, який заклав основи фізики, також проявляв живий інтерес до містичних аспектів свого часу. Він не лише формулював закони руху та гравітації, але й намагався розгадати таємниці світобудови та пророцтва про кінець світу.

Згідно з повідомленням, Ньютон присвячував багато часу вивченню Біблії, особливо книги Одкровення. У своєму листі, написаному в 1704 році, він використав математичні розрахунки та історичні дані, аби обґрунтувати свої висновки щодо кінця світу. На основі біблійних текстів та важливих історичних подій, таких як битва при Армагеддоні, учений дійшов висновку, що кінець світу, яким ми його знаємо, настане у 2060 році. Він був переконаний, що цей рік започаткує нову еру, встановлену Богом.

Математичні розрахунки Ньютона

Цікаво, що Ньютон не просто вірив у біблійні пророцтва, а намагався обґрунтувати їх своїми розрахунками. Він використовував принцип “день за рік”, інтерпретуючи дні, згадані в Біблії, як роки. Зокрема, він аналізував важливі історичні події, такі як заснування Священної Римської імперії у 800 році нашої ери.

Сумніви великого розуму

Проте, незважаючи на свої зусилля, Ньютон застерігав від визначення точних дат для пророцтв. Він вважав, що помилкові прогнози можуть зашкодити репутації Біблії. Відомо, що він навіть ставив під сумнів свій прогноз щодо 2060 року. Як він зазначав: “Це може статися пізніше, але я не бачу причин, щоб це сталося раніше”.

Наука та релігія: погляд Ньютона

Варто зазначити, що для Ньютона не існувало чіткої межі між наукою та релігією. Він бачити себе не стільки вченим, скільки “натурфілософом”, чия мета полягала в розумінні Божої істини як в природі, так і у Святому Письмі. Тому його роботи та роздуми залишаються актуальними і сьогодні, спонукаючи нові покоління науковців та філософів задуматися над глибшими питаннями, пов’язаними з існуванням і призначенням людини.

Дослідження думок Ньютона стає цікавим маршрутом в історії науки та релігії, демонструючи, як глибокі роздуми можуть приводити до нових відкриттів та питань, які і досі хвилюють людство.