Найдавнішу людську споруду у світі виявили у Греції

Археологи зробили сенсаційне відкриття в печері Теопетра, розташованій у центральній Греції неподалік міста Каламбака. У глибині цієї унікальної пам’ятки вони виявили кам’яну стіну, яка може бути найстарішою з усіх відомих людських споруд — її вік перевищує 23 000 років, що робить її старішою за піраміду Хеопса більш ніж на 17 тисячоліть, пише

Архітектура кам’яного віку

Зведення стіни припадає на період останнього льодовикового максимуму, коли значна частина Європи була скута кригою. Конструкція частково закривала вхід до печери, утворюючи своєрідну ізоляцію від пронизливого холоду. За словами археологині Катерини Кіпаріссі-Апостоліки, яка керує розкопками з 1987 року, це відкриття демонструє ранні приклади архітектурного мислення та свідчить про вміння первісних людей цілеспрямовано змінювати навколишнє середовище для виживання.

Стіна була побудована з необробленого каміння та скріплена глиною — така технологія дозволяла значно зменшити потрапляння холодного повітря всередину. Це свідчить про появу архітектурного планування задовго до виникнення землеробських цивілізацій.

130 тисяч років історії людства в одній печері

Печера Теопетра — це не просто місце знахідки, а справжній архів історії людства. Тут виявлено понад 130 000 років безперервного проживання людей, починаючи з середнього палеоліту. Серед знахідок — кам’яні знаряддя, прикраси з мушель, залишки вогнищ та навіть сліди дитячих ніг неандертальців, яким приблизно 4–5 років.

Унікальні поховання також дають багато інформації про розвиток суспільства. Археологи виявили понад 44 могили, орієнтовані зі сходу на захід відповідно до ранньохристиянських традицій, а також одне з найдавніших поховань Homo sapiens в регіоні віком близько 15 000 років.

Адаптація до клімату та перші кроки до цивілізації

Дослідження осадових шарів печери показали, як її мешканці пристосовувалися до змін клімату — змінювали раціон, вдосконалювали знаряддя, освоювали нові технології. У пізніших шарах знайдено залишки культурних рослин (ячменю, пшениці, оливок), кістки свійських тварин, а також свідчення ранніх експериментів з гончарством — глиняні циліндри віком понад 10 000 років.

У верхніх шарах печери з’являються сліди раннього неолітичного життя — загороди для тварин, сховища для їжі, впорядковані поховання. Це вказує на перехід від мисливсько-збирального способу життя до осілого побуту.

Чому ця знахідка змінює наше уявлення про архітектуру

Якщо такі пам’ятки, як Ґебеклі-Тепе (11 000 років) чи Стоунхендж (5 000 років), вважаються початком архітектурної історії людства, то стіна в Теопетрі змушує науковців переглянути ці уявлення. Її зведення не було випадковим — це усвідомлене рішення з адаптації середовища, що свідчить про зачатки колективного планування та довгострокового мислення.

Печера Теопетра і сьогодні залишається важливою науковою лабораторією: тут продовжуються міждисциплінарні дослідження, що об’єднують археологію, геологію, палеокліматологію та генетику. Частина знахідок уже представлена в музеях, а сама печера відкрита для відвідувачів.

Ця дивовижна знахідка доводить: історія архітектури почалася не з храмів чи палаців, а з невеликої кам’яної стіни, побудованої десятки тисяч років тому задля тепла та виживання.