Фото: Shutterstock
Дослідники стверджують, що людство ще має шанс уникнути найгіршого сценарію, але часу катастрофічно недостатньо. Тріщини на поверхні льодовиків, утворені напруженням, яскраво свідчать про те, що крижані щити нашої планети опинилися у вразливому становищі. Напрямок і розмір цих тріщин вказують на те, як крижаний щит тече до океану: вони можуть бути крихітними, завширшки всього в міліметри, а часом досягати метрової ширини, про що повідомляє IFLScience.
Тріщини на тілі льодовиків можуть виглядати оманливо, покриваючись сніговими мостами, для проходження яких потрібно спеціальне захисне спорядження і рятувальна підготовка. Але куди страшнішими виглядають тріщини, де лід зустрічається з океаном — там їх ширина може сягати жахливих 100 метрів. Дослідники виявили, що ці тріщини зростають і збільшуються по всій Гренландії.
Дослідники не дивуються, що тріщини по всій Гренландії стають все більшими. Зі зміною клімату океан нагрівається, що змушує крижаний покрив прискоритися, додаючи більше навантаження на його поверхню. Однак спостереження із супутників і особисті польові роботи настільки обмежені, що вчені наразі не мають уявлення про те, наскільки широко і швидко відбувається цей процес.
У новому дослідженні науковці створили карти тріщин по всьому крижаному щиту Гренландії за 2016 і 2021 роки. Для цього команда застосувала тривимірні карти поверхні полярних регіонів, основані на супутникових знімках з високою роздільною здатністю. Обробивши більше 8000 карт, вчені змогли оцінити, скільки води, снігу й повітря знадобиться для “заповнення” кожної тріщини.
Результати свідчать про те, що з 2016 по 2021 рік спостерігалося значне збільшення обсягу тріщин у швидкоплинних секторах крижаного щита Гренландії. Зокрема, на південному сході, в регіоні, що останніми роками був особливо вразливим до прискорення й відступу, обсяг тріщин виріс більш ніж на 25%. Однак обсяг тріщин по всьому крижаному щиту в середньому збільшився лише на 4,3%, що стало несподіванкою для команди.
Дослідження також виявило, що зростання в окремих місцях компенсувалося зменшенням в інших, зокрема, в льодовиках, відомих як Сермек-Куяллек. Це найбільш швидкоплинний льодовик на планеті, який рухається майже на 50 метрів на день, роблячи суттєвий внесок у підвищення рівня моря.
Спостереження показали, що в 2016 році цей льодовик відреагував на приплив холодної води з північної частини Атлантичного океану, що сповільнило його рух і дозволило льодовикові частини потовщуватися. Однак це уповільнення тривало недовго — в 2018 році Сермек-Куяллек повернувся до прискореного руху.
Автори дослідження вважають, що тріщини на льодовиках грають важливу роль у їхньому життєвому циклі: зростання тріщин підвищує ймовірність прискорення крижаного щита. Крім того, вони сприяють транспортуванню поверхневої талу води в саме серце крижаного щита, де вона може здійснювати нагрівання льоду та змащувати ложе, по якому ці льодовики ковзають. На жаль, обидва ці фактори ведуть до втрати обсягу крижаного щита.
Слід зазначити, що ситуація з крижаними щитами планети лишається вкрай серйозною, і вчені з нетерпінням очікують нових даних, аби вчасно зреагувати на зміни в кліматичній системі Землі.
Знімок, зроблений ще у 2014 році, лише зараз став відомим широкій публіці, і вчені нарешті пояснили його походження.
Ця пропозиція є надзвичайно вигідною, оскільки забезпечує швидкий інтернет за доступною ціною, що є рідкісним…
Дослідження українських прізвищ виявило, що деякі з них пов'язані з пристрастю предків до паління тютюну.
У четвер, 3 квітня, знову фіксують вчені потужну магнітну бурю з КК-Індексом 5. Це сильна…
Mi AI Stick надійде у продаж влітку цього року у версіях з 1/2/4 ТБ пам'яті…
Дане відкриття ставить під сумнів попередні теорії про початок тектоніки плит.