Крах імперії через зміну клімату? Вчені визначили, що стало вирішальним ударом для Західної Римської імперії

Міжнародна команда вчених з Канади, Великобританії та Китаю виявила нові докази того, що кліматична катастрофа VI століття, відома як Пізньоантичний малий льодовиковий період (Late Antique Little Ice Age, LALIA), стала одним із ключових чинників, що прискорили остаточний крах вже ослабленої Західної Римської імперії. На це вказують свідчення катастрофічної зміни клімату, знайдені в  Ісландії.

Про це пише The Independent.

Читайте також: Сонце, як ви ніколи не бачили: Solar Orbiter отримав найдокладніший в історії ширококутний портрет розпеченої зірки

Так, вчені знайшли докази, які проливають світло на маловідомий льодовиковий період, який міг сприяти занепаду Римської імперії.

За словами фахівців, між 536 та 547 роками три великі виверження заповнили атмосферу попелом, блокуючи сонячне світло на кілька століть. Температура впала на кілька градусів, що призвело до неврожаїв та голоду по всій Європі. Візантійський історик Прокопій Кесарійський описував цей час як період великого жаху, коли сонце втрачало свій блиск.

Ключовий доказ цього катаклізму виявили на західному узбережжі Ісландії. Дослідники знайшли гранітні камені, принесені айсбергами з Гренландії — за 285 км від місця знахідки.

“Це свідчить про надзвичайно інтенсивний льодохід у той період”, – каже провідний автор дослідження Крістофер Спенсер.

“Ми знали, що ці камені здавалися дещо недоречними, тому що типи каменів не схожі на те, що можна знайти сьогодні в Ісландії, але ми не знали, звідки вони взялися”, — сказав доктор Крістофер Спенсер, доцент Університету Королівства в Кінгстоні, Онтаріо, і провідний автор дослідження.

Співавтор дослідження, професор Росс Мітчелл з Інституту геології та геофізики Академії наук Китаю (IGGCAS), додав: “З одного боку, ви дивуєтеся, побачивши в Ісландії щось, окрім базальту; але побачивши їх уперше, ви відразу підозрюєте, що вони прибули айсбергом із Гренландії”.

Проаналізувавши вік і склад крихітних кристалів мінералу під назвою циркон, замкнених у скелях, команда змогла точно визначити їх джерело. Для цього вчені подрібнили каміння на фрагменти та відокремили сотні кристалів циркону, багато з яких менші за кінчик пера.

“Циркони – це, по суті, капсули часу, які зберігають життєво важливу інформацію, зокрема про те, коли вони кристалізувалися, а також про їхні складові характеристики”, – сказав доктор Спенсер. “Поєднання віку та хімічного складу дозволяє нам відбити пальці на ділянках поверхні Землі, які зараз відкриті, подібно до того, як це робиться в криміналістиці”.

Команда виявила, що діапазон віку утворення уламків гірських порід охоплює майже три мільярди років, що становить дві третини історії Землі.

Вчені змогли визначити відбитки скелястих уламків у певних регіонах Гренландії, мозаїці фрагментів стародавньої земної кори віком приблизно 0,5, 1-1,5 і 2,5-3 мільярдів років.

І хоча Західна Римська імперія формально припинила існування у 476 році, кліматична криза завадила її можливому відродженню.

Наприклад, Том Гернон, професор науки про Землю в Університеті Саутгемптона та співавтор звіту, сказав: “Коли мова йде про падіння Римської імперії, ця зміна клімату, можливо, стала тією краплею, яка зламала спину верблюду”.

Читайте також: Відкриття століття: в Іспанії археологи знайшли добре збережений корабель XV-XVI століть

Дослідження наголошує на вразливості складних суспільств перед кліматичними змінами. Як зазначають автори, розуміння механізмів минулих катаклізмів допомагає передбачити наслідки глобального потепління для сучасної цивілізації.