Ялинки, на яких росте золото знайшли у фінських лісах

Вчені з Університету Оулу повідомили про несподіване відкриття в Лапландії: на голках норвезької ялини (Picea abies), що росте неподалік від золоторудного родовища Кіттіля, було знайдено мікроскопічні золоті частинки. З’ясувалося, що за їх утворення відповідають бактерії, які живуть усередині хвої, пише techno.nv.ua.

Біомінералізація як ключ до нового пошуку металів

Дослідники зібрали 138 зразків хвої з 23 ялин і виявили, що в чотирьох пробах золоті наночастинки оточені бактеріальними біоплівками. Генетичний аналіз показав, що до їх формування причетні мікроорганізми родів P3OB-42, Cutibacterium і Corynebacterium. Цей природний процес, відомий як біомінералізація, полягає в тому, що іони металів розчиняються в ґрунтовій воді, піднімаються стовбуром у хвою, де під впливом бактерій випадають у твердий осад.

Спостереження в Австралії та фінська експедиція

Подібні явища раніше фіксувалися в Австралії, де евкаліпти акумулюють сліди золота в листі. Проте в Фінляндії вченим уперше вдалося точно встановити мікробів-ініціаторів цього процесу. «Наші результати демонструють, що внутрішні мікроорганізми рослин можуть керувати перенесенням і осадженням дорогоцінного металу», — пояснює докторка Кайса Лехосмаа, керівниця дослідження.

Практичне значення відкриття

Хоча загальний вміст золота в ялинках поки що мізерний і не дозволяє безпосередньо видобувати метал із хвої, сама методика має велике перспективне значення. Аналіз рослинних тканин як індикатора підземних покладів уже успішно застосовувався: у 2019 році австралійська компанія Marmota за допомогою листя евкаліптів виявила жили із середньою концентрацією 3,4 г/т золота.

Наступні кроки

Фінські дослідники вважають, що ідентифіковані бактерії можуть стати надійними біомаркерами для геологорозвідувальних робіт. Подальше вивчення таких мікробних спільнот може допомогти оптимізувати пошук нових родовищ дорогоцінних металів без масштабних земельних робіт.

Відкриття у Фінляндії підкреслює важливу роль мікроорганізмів у перенесенні корисних елементів у живій природі та відкриває новий напрямок екологічних і геологічних досліджень.