Яка максимальна тривалість людського життя: нові дослідження

Вчені дослідили можливу межу тривалості людського життя, використовуючи новітні технології та штучний інтелект. Згідно з результатами, організм людини може підтримувати стійкість до захворювань до певного віку, після якого здатність до відновлення зникає, пише Dailystar.

Що відомо про тривалість життя?

Наразі найстарішою людиною у світі є Томіко Ітока з Японії, якій виповнилося 116 років. У минулому рекорд належав Жанні Кальман із Франції, яка прожила 122 роки. Однак, як показують дослідження, навіть такі виняткові випадки мають межу.

Дані Управління національної статистики Великої Британії свідчать, що середня тривалість життя чоловіків становить 74,8 року, а жінок — 80,2 року. Це значно більше, ніж у попередні століття, завдяки покращенню умов життя, медицини та харчування.

Які відкриття зробили дослідники?

Команда науковців із біотехнологічної компанії Gero (Сінгапур) та онкологічного центру Розвелла Парк (США) залучила тисячі добровольців для вивчення процесів старіння. За допомогою штучного інтелекту аналізували такі фактори, як:

• вік,
• наявність хвороб,
• спосіб життя.

Результати показали, що організм людини має природні обмеження у відновленні. Ці здібності поступово зникають у віці між 120 і 150 роками. Після цього навіть незначна хвороба може стати фатальною.

Чи можливо прожити понад 150 років?

Науковці прогнозують, що до 2100 року рекорди довголіття можуть бути побиті завдяки розвитку медицини та новим підходам до охорони здоров’я. Сьогодні вже ведуться розробки препаратів, здатних подовжити життя до 200 років. Проте їхнє практичне використання поки що лишається на етапі теоретичних досліджень.

Чому це важливо?

Розуміння процесів старіння допомагає не лише у подовженні життя, а й у покращенні його якості. Здоровий спосіб життя, фізична активність і доступ до медичних інновацій — це ключові фактори, що сприяють довголіттю.

Хоча наука робить величезні кроки вперед, межа людського життя залишається загадкою. Але кожен із нас може зробити свій внесок у її розкриття, дотримуючись здорових звичок та підтримуючи наукові ініціативи.