Науковці розкрили таємницю найзагадковішої картини Європи

Картина «Острів мертвих» — один із найзагадковіших шедеврів європейського мистецтва XIX століття. Створена швейцарсько-німецьким художником Арнольдом Бекліном між 1880 та 1886 роками, вона не має пояснень чи коментарів від автора, проте вже понад століття захоплює, лякає й змушує замислитися над сенсом життя і смерті,  пише IDR.

Історія створення: мистецтво, народжене з болю

Майбутній майстер починав як пейзажист: ще юнаком він навчався у Дюссельдорфській академії мистецтв, а згодом подорожував Італією, де перейшов від романтичних пейзажів до міфологічних і символічних сюжетів.

Читайте також: Археологи знайшли 2000-річне судно з ідеально збереженим скарбом у Туреччині

Життя Бекліна було сповнене трагедій: з 14 його дітей вісім померли в дитинстві, і саме ця особиста трагедія лягла в основу головної роботи життя художника. Він створив першу версію «Острова мертвих» у Флоренції — неподалік Англійського кладовища, де була похована його донька Марія.

Замовником полотна став колекціонер Гюнтер Александер, однак робота виявилася настільки особистою, що Беклін залишив її собі. Згодом з’явилися ще чотири варіанти, кожен із яких мав власну історію. Один із них — створений для галереї Фріца Гурліта у 1883 році — став найвідомішим і саме його сьогодні вважають «канонічним».

Символіка «Острова мертвих»: човен, кипариси й тиша

На полотні — скелястий острів, до якого повільно наближається човен із труною та фігурою у білому. Цей сюжет відсилає до давньогрецької міфології — річки Стіксу та перевізника душ Харона. Острів не має реального прототипу: він — символічний образ переходу за межу життя.

Беклін не залишив жодного пояснення до картини. «Я хотів, щоб від цієї тиші людина злякалася власних кроків», — сказав він. І дійсно, морок, кипариси, човен і невідомість попереду — усе в роботі побудовано на підсвідомих страхах і роздумах про смерть.

Шедевр, який зачаровував геніїв і тиранів

«Острів мертвих» став справжньою одержимістю для багатьох історичних постатей:

• Зигмунд Фрейд тримав репродукцію картини у своєму кабінеті й називав її «метафорою несвідомого» — символом потаємних прагнень людської психіки.

• Володимир Ленін повісив копію полотна над своїм ліжком під час вигнання — попри власний атеїзм.

• Адольф Гітлер придбав третю версію картини у 1933 році, встановив її в альпійській резиденції, а пізніше — у рейхсканцелярії. Історики вважають, що диктатор бачив у ній символ влади над життям і смертю.

Вплив на мистецтво: від Рахманінова до Голлівуду

«Острів мертвих» надихнув сотні митців:

• Сергій Рахманінов створив однойменну симфонічну поему (1909), вражений чорно-білою репродукцією полотна.

• У 1945 році Голлівуд випустив фільм із тією ж назвою, а композиція Бекліна з’являлася навіть у таких стрічках, як «Кінг-Конг» (1933) та «Чужий: Заповіт» (2017).

• Образ «Острова мертвих» постійно з’являється у відеоіграх, коміксах, романах і навіть у науковій фантастиці — наприклад, у книзі Роджера Желязни (1969).

«Острів життя»: надія після темряви

Через кілька років після серії «Островів мертвих» Беклін створив протилежну за духом роботу — «Острів життя» (1888). Той самий пейзаж перетворився на місце, залите сонцем, сповнене руху та життя. Художник ніби хотів показати: навіть після смерті залишається світло. Та попри це, саме «Острів мертвих» увійшов в історію як символ таємниці буття, смерті й вічності.

Вічний образ, що живе й сьогодні

Минуло понад 140 років, але «Острів мертвих» не втратив актуальності. Його вплив відчувається і в культурі, і в психології, і в сучасному мистецтві. Це не просто картина — це візуалізація підсвідомого страху й роздумів про вічне, яка змушує нас дивитися на темряву всередині себе.

«Острів мертвих» — це не про смерть. Це про шлях, який веде за її межі.

Також цікаво: Таємниця будівництва пірамід нарешті розкрита: науковці знайшли сліди механізму