На дні Каховського водосховища знайдено небезпечні забруднювачі, які загрожують рослинам і тваринам

На дні колишнього Каховського водосховища виявили залишки забруднювальних речовин, серед яких — важкі метали, здатні негативно впливати на рослинність і тварин. Інформацію оприлюднило видання The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science.

За даними авторів роботи, хоч сьогодні в районі старого водосховища розкинувся густий ліс, насправді він накопичив сліди минулої індустріальної діяльності. Ерозія берегів протягом десятиліть приводила до міграції дрібних частинок пилу, які відкладаючись товстим шаром на дні, «вбирали» в себе токсичні речовини з промислових стоків. Більшість із них — це важкі метали, викиди яких надходили від заводів, розташованих вище за течією.

Екологиня прісноводних систем Олександра Шумілова пояснює: пилові частинки поводяться як пориста «губка», затримуючи й накопичуючи шкідливі речовини. Загальний обсяг таких осадів сягає приблизно 1,5 кубічних кілометрів. Після руйнування дамби ці відкладення почали розсіюватися по довколишніх територіях, забруднюючи воду, ґрунти та рослинність. Навіть мінімальні концентрації важких металів, на думку вченої, можуть спричиняти онкологічні захворювання, гормональні розлади та ураження внутрішніх органів.

The Guardian порівнює вплив цих токсинів із радіаційним: в харчовому ланцюгу вони здатні накопичуватися, що загрожує передусім хижакам і великим тваринам. На жаль, через небезпеку перебування в зоні старого водосховища дослідники не можуть проводити детальний моніторинг шляху міграції забруднювачів від мулів до рослин і далі — до тварин.

У коментарі для «Вгору» професор біологічних наук Іван Мойсієнко з Херсона зауважив: хоча частинки важких металів справді скупчилися у мулі й серед кореневищ верб, ймовірність їх потрапляння до людини наразі вкрай низька. Через відсутність постійного населення в зоні катастрофи й поодинокість сільськогосподарських угідь ризик передачі токсинів від рослин до полів і далі — до людини, на його думку, практично відсутній.

Водночас учений відзначив, що верби, що оселилися на колишньому дні ГЕС, виконують роль фіторемедіаторів: їхня здатність акумулювати та нейтралізувати частку шкідливих речовин сприяє поступовому відновленню екосистеми. Продовження досліджень у цій сфері може відкрити нові можливості для природного очищення територій після техногенних аварій.